Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Активна стадія реформ в Україні припала на час війни. Вже у 2014 році були ухвалені закони, які дозволяли змінювати територіальну підсудність судових справ у випадках, коли забезпечити роботу судів на певних територіях було неможливо внаслідок окупації та активних бойових дій.
Втілювати реформи завжди складно, а в такий важкий для країни період – ще складніше. Але іншого вибору в нас немає, адже ми воюємо за свій євроінтеграційний вибір і за нове життя.
Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу на тему «Оптимізація мережі судів в Україні: поточний стан, виклики та перспективи», організованого проєктом ЄС «Право-Justice» спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики.
Голова ВС зауважив, що закріплений у Конституції України принцип територіальності щодо побудови системи судів є важливою гарантією належного доступу до правосуддя та вирішення судових спорів у розумні строки.
Робота над оптимізацією мережі місцевих загальних судів розпочалася ще до повномасштабної війни, й основною її метою було, зокрема, вирівнювання навантаження на суди і суддів та оптимізація державного бюджету на утримання судів. Втім, на жаль, це питання досі лишається нерозв’язаним.
Так, ще в липні 2020 року Верховна Рада України затвердила новий адміністративно-територіальний устрій України, але існуюча на сьогодні мережа судів не була узгоджена з ним, і з цим пов’язана низка кадрових, фінансових і матеріально-технічних питань. Це також суттєво ускладнює забезпечення доступу до правосуддя. До того ж більшість державних органів, зокрема прокуратура та Національна поліція України, вже привели свою структуру у відповідність до нового адміністративного поділу держави.
Нині в усій країні гостро стоїть питання щодо нестачі кадрів – третина посад суддів є вакантними. У зв'язку із цим останніми роками окремі суди не здійснюють правосуддя, а в деяких – неможливо сформувати колегію для розгляду справи. Це не лише ускладнює роботу, а й призводить до надмірної тривалості проваджень. Очікується, що до кінця цього року буде призначено близько 500 нових суддів, але це лише 10 % від реальної потреби. До того ж до Вищої ради правосуддя щотижня надходять заяви суддів про відставку.
Цим зумовлене й надмірне навантаження на суддів. При цьому впродовж 2023 року суди всіх юрисдикцій та інстанцій розглянули приблизно 4,3 млн проваджень.
«Якщо не вжити заходів і не впровадити реформу мережі судів, ми ризикуємо тим, що через рік чи два значна частина території України залишиться без судового контролю. Зараз процес євроінтеграції є пріоритетним напрямом роботи, у тому числі й Верховного Суду. Ми демонструємо європейському співтовариству, що судова система працює, розглядає справи і тримає ситуацію під контролем попри всі складнощі, але безкінечно працювати в умовах кадрового голоду неможливо. Саме життя вимагає від нас діяти швидше і рішучіше», – наголосив Голова ВС.
За словами Станіслава Кравченка, у процесі створення нової мапи судів її приведення у відповідність до адміністративно-територіального устрою та укрупнення судів – це лише перший крок. Далі слід розглянути питання щодо вдосконалення алгоритму передачі справ з урахуванням кадрової ситуації в кожному окремому суді з тим, щоб забезпечити належний рівень доступу до правосуддя та оптимізувати навантаження на суддів.