Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з відповідними господарчими спорудами та будівлями та визнати за ним право власності на житловий будинок з відповідними господарчими спорудами та будівлями.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
У суді апеляційної інстанції позивач відмовився від позову. Суд апеляційної інстанції прийняв відмову позивача від позов. Суд зазначив, що позивач подав нотаріально посвідчену заяву про відмову від позову, яка не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб, з положеннями статті 256 ЦПК України ознайомлений, тому відмова може бути прийнята судом, що відповідно до статті 373 ЦПК України є підставою для визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття апеляційного провадження у справі.
Касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду подала дружина позивача. Особа зазначала про те, що оскаржуваною ухвалою порушено її права, оскільки відмовляючись від позовних вимог, позивач мав на меті уникнути поділу спірного житлового будинку під час розгляду справи про поділ майна подружжя.
Касаційний цивільний суд ВС не задовольнив касаційну скаргу. Суд зазначив, що За змістом частин першої, другої, третьої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
ВС вказав, що подання заяви про відмову від позову є реалізацією позивачем його диспозитивних прав, передбачених нормами ЦПК України.
Установивши, що позивач реалізував своє право на відмову від позову в суді апеляційної інстанції, апеляційний суд обґрунтовано прийняв його заяву про відмову від позову з відповідними правовими наслідками.
ВС зауважив, що частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено обов`язок суду перевірити чи не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб лише у разі визнання позову відповідачем, у той час як у справі, що переглядається, позивач скористався правом, передбаченим частиною першою статті 206 ЦПК України, відмовився від позову, тому доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Також ВС дійшов висновку, що доводи особи про порушення оскаржуваною ухвалою її прав є безпідставні, оскільки вона не позбавлена можливості самостійно довести факт придбання спірного майна (постанова від 20.10.2020 у справі№ 2-2394/2009).