Ширяївський районний суд Одеської області

28 грудня 2020, 11:50

Черговий з’їзд суддів України відбудеться у березні 2021 року

24 грудня 2020 року Рада суддів України визначилася з датою проведення ХVІІІ чергового з’їзду суддів України.

У засіданні взяли участь 21 член Ради суддів України, які одноголосно проголосували за проведення З’їзду 9– 11 березня 2021 року.

З’їзд відбудеться у Міжнародному центрі культури та мистецтв Федерації профспілок України (м. Київ, алея Небесної Сотні, 1).

Попередній перелік питань, що будуть виноситися на обговорення ХVІІІ з’їзду суддів України:

- про обрання членів Вищої ради правосуддя;

- про обрання Ради суддів України;

- про призначення судді Конституційного Суду України;

- звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;- інформація Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади.

Нагадаємо, ХVІІІ черговий з’їзд суддів України мав відбутися 6-7 квітня 2020 року, однак його перенесли через коронавірус.

Наступною датою події було встановлено 8-10 грудня, однак це рішення було також скасовано.

Президент підписав закон про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 1074-ІХ.

Закон повертає відповідальність за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації, яка була скасована рішенням Конституційного Суду України. Відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та Закону України «Про запобігання корупції».

«Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», – йдеться у повідомленні пресслужби Президента.

Закон було прийнято 4 грудня 2020 року.

Законом внесено зміни до Примітки до статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), які уточнюють суб’єктів цього правопорушення (з огляду на положення статей 3 та 45 Закону України «Про запобігання корупції), а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.

Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Законом, у зв’язку із визнанням такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).

Законом виключено з Кримінального кодексу України статтю 3661, натомість доповнено кодекс новою статтею 3662 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність:

- у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною першою цієї статті;

- у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

Законом також доповнено Кримінальний кодекс статтею 3663, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Законом внесено необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема до:

- частини першої статті 331, якою визначається предметна підсудність справ Вищому антикорупційному суду, а саме - кримінальні провадження, передбачені статтями 3662 та 3663 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду;

- абзацу першого частини п’ятої статті 216, у якій зазначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 3662 та 3663 Кримінального кодексу, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом 2 Прикінцевих положень внесено зміни до Примітки до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» в частині уточнення суб’єктів правопорушення, які підлягатимуть відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 1726 КУпАП.

РАУ визначила розмір адвокатського внеску у 2021 році

Розмір щорічного внеску адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в 2021 році складає 2270 грн.

Це передбачено рішенням РАУ №123 від 18 грудня 2020 року.

Адвокати сплачують щорічні внески до 31 січня двома платежами. 70% або 1589 грн вносять на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону. 30% або 681 грн – на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів України.

«В абзаці 2 частини 2 статті 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року і є однаковим для всіх адвокатів», – йдеться у повідомленні.

Генерувати квитанції на оплату можна на офіційному порталі Національної асоціації адвокатів України.

Для цього потрібно знайти свій запис адвоката в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України, скориставшись пошуковою формою або зайти в особистий кабінет адвоката на сайті НААУ

Далі – обрати необхідний профайл адвоката із запропонованого списку, генерувати квитанцію і оплатити внески.

Адвокати, які мають підстави для отримання пільги або продовження наданої раніше пільги зі сплати адвокатського внеску, мають подати заяви до ради адвокатів регіону та до НААУ до 31 січня 2021 року.

КСУ розпочала розгляд справ щодо конституційності реформи прокуратури і оскарження рішень ВККСУ

Цього тижня Конституційний Суд України розпочала розгляд справи щодо конституційності реформи прокуратури, зокрема щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Автори конституційного подання просять визнати Закон неконституційним в цілому, оскільки:

- організація і діяльність прокуратури мають бути врегульовані єдиним спеціальним законом;

- законом запроваджено подвійне правове регулювання в частині діяльності прокуратури, повноважень Генерального прокурора, статусу прокурорів, порядку і підстав їх звільнення та призначення;

- обмежено обсяг трудових прав прокурорів, оскільки працівники прокуратури виокремлені в окрему групу службовців, стосовно яких обмежена дія трудового законодавства, яка поширювалась на них раніше;

- перейменування Генеральної прокуратури на Офіс Генерального прокурора суперечить статтям 8 та 131-1 Конституції України.

Як пояснила постійний представник Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря навела аргументи щодо конституційності проєкту:

- організація і порядок діяльності прокуратури визначаються як Законом «Про прокуратуру», так і іншими законодавчими актами. Формулювання «визначається законом», вжите у Конституції, вказує лише на вид акту (закон) та не обмежує кількість таких актів;

- законодавцем не було запроваджено подвійного правового регулювання діяльності прокуратури України, оскільки ним вносяться зміни до інших законодавчих актів України, а тому він є інтегральним за своєю правовою природою;

- доцільність визначення певних особливостей у правовому регулюванні трудової діяльності працівників прокуратури обумовлена особливим характером цієї діяльності, спрямованої на виконання завдань і функцій прокуратури;

Конституція містить термін «Генеральний прокурор», не використовуючи при цьому будь-яких інших конструкцій. Тому використання конструкції «Офіс Генерального прокурора» не вплинуло на конституційний статус цього органу.

Також КСУ розглядає справу про конституційність частини третьої статті 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів». Цією нормою закону передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Заявник конституційної скарги вважає, що неможливість оскарження рішення ВККС з додаткових підстав, які не визначені у законі, обмежує право на судовий захист. А як наслідок, на його думку, це призвело до обмеження його права на оскарження в суді рішення ВККС про визнання скаржника, як кандидата до Вищого антикорупційного суду, таким, що припинив участь у конкурсі.

Затверджено Стратегію розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки

На засіданні Науково–методичної ради Національної школи суддів України затверджено Стратегію розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки.

«Розробка цього документу зумовлена необхідністю адаптації до змін, що відбуваються в сучасному світі, та спрямована на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових соціокультурних умовах», – пояснили у Національній школі суддів.

В Стратегії закцентовано на тому, що модернізація і розвиток суддівської освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на процеси, що відбуваються в Україні та світі.

«Стратегія розвитку суддівської освіти повинна адекватно відповідати сучасним суспільним викликам, а також інтеграційним і глобалізаційним процесам, забезпечувати належну підготовку суддів для підтримання і підвищення їх кваліфікації (знань, умінь і навичок) залежно від досвіду роботи суддів, рівня і спеціалізації суду, а також з урахуванням їхніх індивідуальних потреб», – йдеться у повідомленні.

Визначається, що стратегічними напрямами розвитку суддівської освіти повинні стати:

інституційний розвиток Національної школи суддів України;

розвиток Національних стандартів суддівської освіти;

реформування початкової суддівської освіти (спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді);

використання новітніх форм і методів навчання в суддівській освіті;

запровадження інституту наставництва для новопризначених суддів;

розробка комплексної навчальної програми для працівників Служби судової охорони (ССО).

Робоча група напрацьовала законопроєкт про конституційну процедуру

Робоча група парламенту з врегулювання конституційної кризи напрацьовано законопроєкт «Про конституційну процедуру», яким передбачається комплексне врегулювання процедури діяльності Конституційного Суду зі збереженням можливості врегулювання окремих процедурних питань Регламентом КСУ.

Передбачається, зокрема:

1) запровадження кваліфікованої більшості для ухвалення рішень Судом –12 голосів суддів для ухвалення рішення Великою палатою (замість 10 нині передбачених законом) і 6 голосів суддів для Сенату (замість 2/3 від складу Сенату, як це передбачено нині, що іноді дозволяє визнання закону неконституційним голосами 4 суддів КС);

2) запровадження усної форми провадження як основної під час розгляду справ за конституційними поданнями (із збереженням письмової форми за конституційними скаргами, але передбаченням механізму відступу від цього правила);

3) передбачається більш чіткий механізм формування порядку денного суду. Проєктом передбачається підсилення ролі суддів-доповідачів у конкретних справах у формуванні порядку денного, запроваджуються конкретні строки, в які справа повинна включатись в порядок денний;

4) запроваджується функціонування єдиного централізованого Реєстру актів КСУ, а також автоматизованої системи документообігу КСУ;

5) передбачається чітке унормування меж повноважень Конституційного Суду. Суд не матиме повноважень виходити за межі предмету конституційного провадження;

6) передбачається підвищення вимог до мотивування ухвал, рішень і висновків Конституційного Суду;

7) законопроєктом передбачено суттєве унормування порядку дисциплінарного провадження щодо суддів Конституційного Суду.