Найголовніше за тиждень: КСУ відновить роботу, рішення ЄСПЛ у справі Майдану, опубліковано оголошення про XVІІI з'їзд суддів України, законопроєкт про право адвокатів на зброю, робоча група визначить навантаження на суддів

Наступного тижня Велика палата і сенати КСУ відновлять роботу

На сайті Конституційного Суду оприлюднено порядок денний суду на наступний тиждень, а отже свою роботу відновлять як Велика палата КСУ, так і обидва сенати.

Велика палата, серед іншого, продовжить розгляд справ про конституційність змін до Регламенту ВРУ щодо протидії зловживанням правами народних депутатів України у ході законодавчої процедури, а також справу про тлумачення преамбули Конституції України щодо терміну "гідні умови життя", повідомила постійний представник Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря.

Другий сенат розгляне конституційну скаргу щодо положень Закону «Про ЄСВ» щодо сплати ЄСВ платниками єдиного податку та колективну конституційну скаргу щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

«Таким чином, Суд відновлює свою роботу у всіх формах у звичному режимі незалежно від відсторонення Голови Суду від посади судді КСУ», – йдеться у повідомленні.

ЄСПЛ встановив порушення прав людини під час Майдану

21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у низці справ щодо подій Революції гідності, заявивши про численні порушення прав людини та відповідальність держави Україна за смерть принаймні одного протестувальника.

Суд, зокрема, виніс рішення у справах Шморгунов та інші проти України, Луценко і Вербицький проти України, Кадура і Смалій проти України, Дубовцев та інші проти України і Воронцов та інші проти України.

ЄСПЛ одноголосно постановив, що в рамках цих справ було багаторазово порушено статтю 3 (заборона тортур і нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження) Європейської конвенції про права людини, пункти 1 і 3 статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статтю 11 (свобода зібрань та асоціацій), статтю 2 (право на життя) і статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя).

Суд, зокрема, встановив, що українська влада свідомо застосовувала жорстоке поводження і що держава Україна несе відповідальність за вбивство принаймні одного протестувальника.

«Суд встановив, що не було проведено ефективного розслідування викрадення, жорстокого поводження та смерті брата пана Вербицького (Юрія Вербицького, який був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань), зазначивши, зокрема, що національна влада кваліфікувала це як вбивство, і за нього відповідальна держава», – сказано у рішенні.

Суд постановив, що багато затримань протестувальників були свавільними. ЄСПЛ вважає, що влада спочатку навмисно намагалися зірвати мирні протести, використовуючи для цього надмірне насильство і незаконне затримання.

Загалом суд зазначив, що виявлені порушення були стратегією з боку влади, а розслідування подій на Майдані у багатьох випадках було неефективним.

Суд констатував відсутність на сьогодні незалежного і ефективного механізму в Україні для розслідування злочинів, скоєних співробітниками правоохоронних органів і недержавних агентів (тітушок) під час подій на Майдані.

Україна повинна виплатити деяким заявникам компенсацію матеріальної та моральної шкоди, а також покрити судові витрати.

Опубліковано оголошення про скликання XVІІI з'їзду суддів України

У газетах "Голос України" (від 15 січня 2021 року) та "Урядовий кур'єр" (від 19 січня 2021 року) опубліковано оголошення про скликання XVІІI з'їзду суддів України. Про це інформує пресслужба РСУ.

З'їзд суддів відбудеться 9-11 березня 2021 року у приміщенні Міжнародного центру культури та мистецтв Федерації профспілок України за адресою: м. Київ, алея Небесної Сотні, 1.

На обговорення буде запропоновано питання:

- про обрання членів Вищої ради правосуддя;

- про призначення судді Конституційного Суду України;

- про обрання Ради суддів України;

- звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;

- інформація Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема організаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності органів судової влади.

Адвокатам потрібно надати право на травматичну зброю, - законопроєкт

У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 4612 «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо гарантій адвокатської діяльності».

Проєктом передбачає надання адвокатам право на травматичну зброю.

До статті 23 профільного закону пропонується додати право «на придбання, носіння, облік, зберігання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії».

У чинному законодавстві не передбачена норма, якою було б забезпечено таке право адвоката, що позбавляє його можливості самозахисту під час виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, вказують автори законодавчої ініціативи, пояснили у НААУ.

Так, за наказом Міністерства внутрішніх справ №379 від 13 червня 2000 року, право на придбання засобів активної оборони (пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії) мають працівники суду, правоохоронних органів і їх близькі родичі, а також особи, що беруть участь у кримінальному судочинстві, журналісти й позаштатні журналісти, депутати України, члени суспільних формувань по охороні громадського порядку й державної границі, військовослужбовці, крім тих, хто проходить термінову військову службу, державні службовці, які мають категорії й ранги.

«Відсутність у адвоката права на придбання, носіння, облік, зберігання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії – є не справедливим, оскільки адвокат, при виконанні своїх професійних обов’язків ризикує своїм життям і здоров’ям не менше журналіста чи члена громадського формування», – йдеться у пояснювальній записці.

Відтак, прийняття законопроєкту сприятиме підвищенню захисту адвоката під час здійснення професійної діяльності, досягненню рівноправного статусу адвоката з іншими професіями, які несуть ризики для життя та здоров’я, а також підвищить престиж професії адвоката.

«На сьогодні, для того щоб адвокату отримати право на придбання, носіння, облік, зберігання та застосування пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, необхідно в обхід закону втупити до лав громадського формування, чи отримати посвідчення позаштатного журналіста. Ця прогалина в законодавстві повинна бути усунена, шляхом прийняття даного законопроєкту», – вказано у супровідному документі.

У НААУ додали, що профільний Комітет захисту прав адвокатів НААУ неодноразово публічно підтримували ідею надання адвокатам права на зброю, зважаючи на ризики для життя і безпеки, з якими адвокати стикаються у зв’язку із своєю професійною діяльністю.

Так, 2020 року до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при НААУ надійшло 101 звернення про порушення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, зокрема, про знищення майна адвокатів – 6 звернень, погрози адвокатам – 15, факти фізичної розправи з адвокатам – 9 звернень. Також до Комітету для належного реагування було подано і заяву про замах на вбивство адвоката.

Запрацювала робоча група з визначення навантаження на суддів

У Києві відбулося перше організаційне засідання робочої групи щодо зміни методики обліку статистичних даних та доопрацювання Методики визначення граничної чисельності суддів у судах. Про це повідомила пресслужба РСУ.

До робочої групи увійшли шість представників Ради суддів України, шість представників Державної судової адміністрації України, шість представників Верховного Суду і два представники Вищої ради правосуддя.

Робоча група має на меті розробити методику, яка дозволить чітко визначати навантаження на суддів і суди з розгляду справ усіх категорій і впорядкувати кадрові питання у судах, а також розглянути пропозиції щодо вдосконалення статистичної звітності, на базі якої і проводяться всі необхідні розрахунки та обчислення.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що попередня методика обрахунків навантаження на суддів і суди, яка була затверджена рішенням РСУ від 09 червня 2016 року № 46, вже не відображає реальних вимог до робот судів і змін у процесуальних Кодексах, які відбулися в останні роки, тому вимагає вдосконалення.

"Переглянути та затвердити методологічні підходи щодо визначення нормативів тривалості розгляду судових справ рекомендовано і рішенням XV чергового з'їзду суддів України. Тому, у зв’язку зі змінами у процесуальному законодавстві та на виконання рішення з'їзду, за підтримки Програми реформування сектору юстиції "Нове правосуддя" Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), ДСА України проведено нове дослідження щодо оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ та визначення коефіцієнтів їх складності, результатами якого ми і будемо користуватися під час роботи", – наголосив Богдан Моніч.

За основу в розробці методики буде братися рішення Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року "Про результати дослідження щодо визначення нормативів часу на розгляд судових справ різних категорій", яким ВРП затвердила подання ДСА України про нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і рекомендувала Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів.

"Ця робота проводилась і зараз має бути завершена для того щоб ми, врешті-решт, могли визначити штатну чисельність суддів, які мають працювати у тому чи іншому суді в залежності від навантаження, а також маємо розглянути пропозиції щодо вдосконалення статистичної звітності. Головне наше з вами завдання - розробити і затвердити таку методику, яка була б зрозуміла усім суддям", – підкреслив Голова Ради суддів України.