Ширяївський районний суд Одеської області

01 лютого 2021, 12:14

Рада прийняла закон про всеукраїнський референдум

26 січня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (проєкт № 3612).

Закон визначає правові засади здійснення народного волевиявлення через всеукраїнський референдум, його організацію та порядок проведення.

Всеукраїнський референдум, згідно із Законом, є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Порядок ініціювання, призначення (проголошення), підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Предмет всеукраїнського референдуму можуть бути питання:

1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України;

2) загальнодержавного значення;

3) про зміну території України;

4) про втрату чинності законом України або окремими його положеннями.

Згідно із Законом, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання:

1) що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;

2) що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації;

3) спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

4) щодо питань податків, бюджету, амністії;

5) віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Законом встановлено, що на всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

Законом визначено основні принципи проведення всеукраїнського референдуму, на основі яких проводиться всеукраїнський референдум: 1) загального права голосу; 2) рівного права голосу; 3) прямого волевиявлення; 4) вільної участі у всеукраїнському референдумі; 5) добровільної участі у всеукраїнському референдумі; 6) таємного голосування; 7) особистого голосування; 8) однократного голосування; 9) публічності та відкритості процесу всеукраїнського референдуму.

Всеукраїнський референдум не може проводитися одночасно з черговими та позачерговими загальнодержавними виборами, черговими місцевими виборами.

Право голосу на всеукраїнському референдумі мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років.

Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України, а за народною ініціативою проголошується Президентом України відповідно до Конституції України.

Всеукраїнський референдум за народною ініціативою проголошується на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в частині другій статті 133 Конституції України, і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них.

Збір підписів під ініціативою щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою здійснює ініціативна група всеукраїнського референдуму.

Ініціативна група всеукраїнського референдуму за народною ініціативою утворюється на зборах громадян України, в яких бере участь не менш як триста виборців.

Організаторами зборів можуть бути виключно громадяни України (виборці).

Голосування виборців на всеукраїнському референдумі здійснюється за допомогою бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі або шляхом електронного голосування.

Щоб референдум відбувся, на ньому повинні проголосувати не менш ніж 50% виборців. Для затвердження питання, винесеного на референдум, його повинні підтримати більш ніж половина виборців.

Закон структурно складається з 133 статтей та тринадцяти розділів: I. Загальні положення; II. Призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму; III. Організація та проведення всеукраїнського референдуму; IV. Комісії з всеукраїнського референдуму; V. Списки виборців; VI. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму; VII. Гарантії діяльності суб'єктів процесу всеукраїнського референдуму, міжнародних спостерігачів; VIII. Інформаційне забезпечення всеукраїнського референдуму; IX. Агітація всеукраїнського референдуму; X. Голосування та встановлення результатів всеукраїнського референдуму; XI. Правові наслідки всеукраїнського референдуму; XII. Оскарження порушень законодавства про всеукраїнський референдум; XIII. Прикінцеві положення.

Прикінцевими положеннями на реалізацію положень Закону передбачено внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Конституційний Суд України", "Про запобігання корупції", "Про політичні партії в Україні", "Про Центральну виборчу комісію".

У Законі враховано рекомендації, висловлені у терміновому спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ).

Народні депутати схвалили закон про Бюро економічної безпеки

28 січня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» (проєкт № 30878-д).

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України.

Згідно із Законом, Бюро економічної безпеки України є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Законом визначаються завдання, функції та повноваження Бюро економічної безпеки України, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, взаємодія з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав тощо.

Таким чином створено єдиний державний правоохоронний орган, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами чисельністю до 4000 осіб.

До Бюро передаються зокрема повноваження СБУ щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки.

Директор Бюро призначатиметься Кабміном за поданням Прем’єр-міністра за пропозицією конкурсної комісії строком на 5 років, не більше двох строків поспіль.

Парламент підтримав закон, який дозволяє екстрену вакцинацію від коронавірусу

29 січня 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо державної реєстрації лікарських засобів під зобов’язання для екстреного медичного застосування» (проєкт № 4613).

Законом доповнюється Закон України «Про лікарські засоби» новою статтею 9-2, якою урегульовується можливість державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), клінічні випробування яких не завершені, за визначених цією статтею умов, зокрема, під зобов’язання заявника завершити програму клінічних випробувань протягом періоду, який погоджується з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Рішення про державну реєстрацію вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів з метою екстреного медичного застосування з урахуванням певних зобов'язань ухвалюється, зокрема, якщо:

наявні дані про успішне проведення доклінічних випробувань/досліджень, окремих фаз клінічних випробувань/досліджень вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів;

дозвіл на екстрене застосування був наданий компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, Китайської Народної Республіки, Індії або за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу відповідно до національного законодавства країни надання дозволу чи Європейського Союзу, або вакцина або інший медичний імунобіологічний препарат перекваліфікований Всесвітньою організацією охорони здоров’я;

такий лікарський засіб не був розроблений в державі, визнаній в установленому порядку державою-агресором;

відома та потенційна користь вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, коли вони використовуються для профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), переважає відомі та потенційні ризики таких вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів.

Законом визначаються документи, які має подати виробник для державної реєстрації лікарського засобу під зобов’язання для екстреного медичного застосування.

Реєстраційне посвідчення видається терміном на 1 рік з можливістю продовження ще на 1 рік. Після виконання всіх зобов’язань, наданих заявником у встановлений термін, дія реєстраційного посвідчення може бути подовжена до 5 років.

У закон про судоустрій внесуть зміни щодо правових засад української розвідки

27 січня 2021 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 2415 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про розвідку»».

Законопроєкт спрямований на вдосконалення правових засад забезпечення проведення розвідувальними органами України розвідувальних заходів, які проводяться на підставі рішення суду.

Ним пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачається уточнити, що при розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім випадків, установлених законом, а також віднести до повноважень голови апеляційного суду здійснення повноважень уповноваженого судді та призначення з числа суддів апеляційного суду суддів (судді) для здійснення таких повноважень у випадках, визначених Законом України «Про розвідку».

Відповідні зміни пропонується внести до частини шостої статті 11 та з до пункту 9 частини першої статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, передбачається, що відповідний Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про розвідку».

До Ради суддів масово надходять звернення від працівників апарату судів щодо зарплати

Голова Ради суддів України Богдан Моніч під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики звернув увагу на питання фінансового забезпечення судової влади.

З його слів, практично відсутні кошти на забезпечення організаційної діяльності судів. І, якщо 2020 року суди зіткнулися з суттєвими проблемами у вересні-жовтні, то у 2021 році проблеми проявилися вже у січні.

«Найближче засідання Ради суддів України ми запланували на лютий місяць з тим, щоб бачити загальну картину по судовій системі і в матеріально-технічному стані, й у фінансовому, й у кадровому. Якщо ми не побачимо позитивних зрушень, то питання стоятиме руба, бо не можна допустити згортання правосуддя через неврегульованість фінансово-економічних питань судової влади», - наголосив Богдан Моніч.

Він також зазначив, що до Ради суддів України масово надходять звернення від працівників апарату судів щодо грошового забезпечення.

«Я дуже вдячний Комітету, що ви підіймаєте цю проблему вже на початку року, бо якщо говорити про виплату заробітної плати, то бухгалтер мого суду мене поінформувала, що в січні місяці буде виплачено 80%, а 20% буде заборгованість, яка буде погашатися коштом майбутніх періодів. Я сьогодні спілкувався з колегами з Дніпропетровської області. Їм обіцяють в цьому місяці виплатити 45% заробітної плати працівникам апарату, з погашенням в наступному періоді, а суддям 25%. Ось де реальні цифри. І на цьому фоні найбільш кричущим залишається питання виплати заробітної плати працівникам апарату. Для прикладу: у 17 році середня заробітна плата становила – 18, 500 грн, в 19 році 18 тисяч 400 гривень, в 20-у ми вийшли на середню в 13 тисяч, а 21 рік ми починаємо з рівня заробітної плати, яку Мінфін доводить, а я в черговий раз хочу звернути на це увагу, у 8 тисяч 300 гривень. І навіть на те, щоб виплатити ці 8300 гривень, потрібно ще 300 мільйонів гривень», – сказав він.

У своєму виступі перед парламентарями він наголосив, що за невиплатою заробітної плати працівникам апарату судів криється ще одна величезна проблема – відтік кваліфікованих кадрів.

«Сьогодні я спілкувався з головою Краматорського суду, з початку року там звільнилося чотири працівники апарату, цифра невелика. У Слов'янську суді, а це місто, хочу нагадати, яке було відбито у російського агресора, з початку року звільнилося 12 осіб. По Дніпропетровській області сьогодні, так само, спробував оперативно зібрати інформацію. Самарський районний суд – 17 осіб звільнилось, Кіровський районний суд міста Дніпра, минулого року звільнилось 10 осіб, в цьому році вже 15 подали заяви на звільнення. Ми не знаємо, як мотивувати працівників апарату судів, як їм пояснити, що впродовж попередніх років, вони отримували одні кошти, а фактично зараз вони мають розраховувати на заробітну плату, яка вдвічі або втричі менше ніж було раніше. Над цим питанням треба серйозно думати. Це не нормальна цифра 8300 гривень середньої зарплати. Тому що за цими середніми цифрами стоїть те, що хтось отримує 25, а хтось отримує 2 тисячі і так далі», – підкреслив Голова Ради суддів України.

Він також озвучив інформацію, що Міністерство фінансів України ставить питання, чому не скорочуються, наприклад, працівники апаратів судів в тих судах, у яких суддів не вистачає. Відповідь очевидна – ми потім просто не знайдемо кваліфікованих спеціалістів.

Зі слів Богдана Моніча, практика вже показує, що, природнім, так би мовити, способом, люди вже готові до самоскорочення, бо заробітна плата у 8300 гривень не відповідає ні рівню їхніх знань, ні рівню навантаження, ні рівню відповідальності.

У підсумку обговорення і з огляду на важливість питання, Голова Комітету Андрій Костін запропонував внести зміни до Плану роботи Комітету на 5-у сесію і замість щоквартального заслуховування інформації про фінансову ситуацію у судовій владі її очільників заслуховувати щомісяця. «Міністерство фінансів, Вища рада правосуддя, Рада суддів України та Державна судова адміністрація України щомісяця доповідатимуть Комітету про фінансове забезпечення судової влади України», – наголосив Голова Комітету ВРУ з питань правової політики.