Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рада схвалила зміни до антикорупційного закону щодо захисту викривачів
4 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (проєкт № 3450).
Законом внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», якими передбачено створення правової основи для здійснення повідомлень викривачів через Єдиний портал повідомлення для належного та якісного упорядкування процедури розгляду повідомлень про корупцію.
Законом також внесено низку взаємоузгоджених змін до Закону України «Про запобігання корупції», Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, які гарантуватимуть реалізацію права викривачів на захист у судах з боку адвокатів системи безоплатної правової допомоги.
Законом передбачено, що «розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду та стягнення в дохід держави (у порядку конфіскації, спеціальної конфіскації) грошей, цінностей та іншого майна або грошової суми, що відповідає вартості такого майна. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину».
Законом встановлено, що «повідомлення має містити фактичні дані, що підтверджують вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені. Викривач має пояснити звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією».
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлено, що про рішення про початок роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону приймає Національне агентство з питань запобігання корупції.
До початку роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону:
1) повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття цього Закону;
2) підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється суб’єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
Затверджено постанову про план законопроєктних робіт ВР
2 лютого 2021 року Верховна Рада України затвердила План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік.
Відповідною постановою рекомендується вносити на розгляд депутатів законопроєкти, визначені цим планом.
Комітети Ради мають скласти плани-графіки робіт над законопроєктами та розклади засідань комітетів на основі плану.
Комітети також мають своєчасно опрацьовувати і надавати народним депутатам України законопроєкти, передбачені планом, а також супровідні документи, аналітичні і довідкові матеріали щодо них.
До плану законопроектної роботи Верховної Ради пропонують включити проєкти Законів, не розглянуті через карантин.
Контроль за виконанням Плану покладено на Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
Нагадаємо, раніше Стефанчук розповів, що у 2021 році Верховна Рада має «вийти» на 250 законопроєктів.
За погрози журналістам та їхнім близьким каратимуть в’язницею
2 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів» (проєкт № 3633).
Законом посилено захист журналістів, їх близьких родичів та членів їх сімей від застосування погроз або насильства у зв’язку із здійсненням журналістами законної професійної діяльності, а також у випадку перешкоджання їх законній професійній діяльності.
Збільшено санкції у статті 171 Кримінального кодексу України, а також викладено в новій редакції частину четверту статті 3451 Кримінального кодексу України. Нею депутати передбачили кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, умисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у вигляді. За такі злочини каратимуть позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності тепер «караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».
Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю «караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років».
Якщо дії, вказані у попередньому абзаці, були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, то тоді передбачено покарання «штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
Уряд вніс зміни у методику обчислення розміру винагороду адвокатам безоплатної вторинної правової допомоги
3 лютого 2021 року Кабінет міністрів України схвалив постанову № 76 «Про внесення змін до пункту 5 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу».
«Документ розроблений з метою приведення Методики у відповідність до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» та удосконалення її положень щодо застосування заохочувальних коефіцієнтів.
«Враховуючи зміни строків досудового розслідування кримінальних проступків, внесені відповідні зміни до Методики щодо обчислення коефіцієнта стадії кримінального провадження, протягом якої адвокат здійснював захист особи з метою врахування тривалості стадії кримінального провадження», – йдеться у повідомленні.
Так, при обчисленні розміру винагороди адвоката врегульовані умови застосування та значення коефіцієнта особливої тривалості стадії досудового розслідування в залежності від продовження строків досудового розслідування відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу.
А також – умови застосування коефіцієнта повноти розгляду доказів судом у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні.
Сумарний коефіцієнт особливої тривалості стадії кримінального провадження, що застосовується наростаючим підсумком у разі кожного продовження строку досудового розслідування відповідно до статті 294 Кримінального процесуального кодексу України під час надання адвокатом правової допомоги, та становить:
- до одного місяця – 0,05;
- до трьох місяців, але понад один місяць – 0,125;
- до шести місяців, але понад три місяці - 0,175;
- понад шість місяців – 0,25;
- в інших випадках – 0.
ВРП отримала від НАЗК документи для узгодження
1 лютого 2021 року Вища рада правосуддя отримала від Національного агентства з питань запобігання корупції проєкт Порядку здійснення моніторингу способу життя судді та проєкт Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею. Про це йдеться на сайті ВРП.
Розробити ці документи НАЗК зобов’язав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» (№ 1079-ІХ), який вступив у дію 30 грудня 2020 року.
НАЗК протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом зобов’язано (відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1079-ІХ) розробити вказані проєкти та надати їх на погодження Вищій раді правосуддя. Своєю чергою, ВРП має погодити такі проєктипротягом місяця з дня отримання.
Того ж дня, 1 лютого, ВРП направила вказані проєкти Раді суддів України, Верховному Суду та Національній школі суддів України.
«У зв’язку з законодавчо визначеним строком на погодження вказаних проєктів порядків просимо висловити позицію стосовно них у найкоротший час», – йдеться у листах, які ВРП надіслала Голові Ради суддів України Богдану Монічу, Голові Верховного Суду Валентині Данішевській та ректору Національної школи суддів України Миколі Оніщуку.
_03_03.png)
