Ширяївський районний суд Одеської області

02 березня 2021, 12:03

Новопризначений суддя КСУ Віктор Кичун склав присягу

24 лютого суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун склав присягу. Про це йдеться на сайті КСУ.

Кичун склав присягу на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України.

На урочистій церемонії складення присяги були присутні Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Ольга Совгиря, представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський, Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, а також представники засобів масової інформації та інші громадяни України.

Віктор Кичун склав присягу судді Конституційного Суду України та засвідчив її текст особистим підписом.

Голова засідання Сергій Головатий вручив судді суддівську мантію, нагрудний знак та посвідчення судді.

«Від імені суддів Конституційного Суду України вітаю Віктора Івановича зі вступом на посаду судді Конституційного Суду України. Бажаю Вам гідно нести звання судді Конституційного Суду України, яке зобов’язує суддю бути стражем Конституції України, захищати конституційні цінності Української Конституції, захищати конституційний лад та права і свободи людини і громадянина, визначені Конституціє України», – зазначив Сергій Головатий.

Нагадаємо, Кичуна на посаду призначила 18 лютого 2021 року Верховна Ради України.

Суддя Конституційного Суду України набуває повноважень із дня складення ним присяги на спеціальному пленарному засіданні КСУ.

Віктор Кичун народився 19 червня 1968 року в селі Велика Березна Полонського району Хмельницької області.

У 1987 році закінчив Вінницький політехнічний технікум за спеціальністю «теплотехнічне обладнання промислових підприємств».

З 1987 року по 1989 рік проходив строкову військову службу.

У 1994 році здобув вищу юридичну освіту в Українській державній юридичній академії (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

У 1994–1997 роках – аспірант, з 1997 року по 2021 рік – асистент, доцент кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У грудні 2001 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади України та Автономної Республіки Крим».

Кичун – кандидат юридичних наук, доцент.

Рада схвалила закон про конкурси у держслужбу з пропозиціями президента

23 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» з пропозиціями Президента України (проєкт № 4531).

Закон передбачає, зокрема, відновлення конкурсів на посади держслужби та оголошення конкурсів на посади, на які були проведені добори.

Він також унеможливлює звільнення державних службовців категорії "А" за політично вмотивованими рішеннями. Передбачено інший механізм звільнення таких держслужбовців, з якими укладено контракт на час карантину, в разі їх звільнення за ст. 87-1 до набрання чинності цим Законом (звільнення через 30 днів з виплатою середньомісячної допомоги).

Окрім того, виключена необхідність повторного проходження державними службовцями, які виграють конкурс, спеціальної перевірки у разі їх подальшого призначення (без розриву діяльності) на цю саму або іншу посаду державної служби, а також на посаду в органах місцевого самоврядування.

Встановлено шестимісячний строк для оголошення конкурсів на посади, на які здійснено призначення за результатами добору, та дев’ятимісячного граничного терміну дії контрактів, укладених на час карантину.

Зменшено кількість кандидатів, серед яких суб’єкт призначення обирає переможця до 3-х осіб.

Конкурси будуть проводитися у тій же черговості, що і добори на посади державної служби. Це означає, що в першу чергу конкурси буде оголошено на ті вакансії, призначення на які відбулося у квітні минулого року;

Державному службовцю пропонуватимуть наявні вакансії у разі зміни структури і штатного розпису або реорганізації.

У прийнятому Законі враховано пропозицію Президента України щодо виключення з абзацу другого підпункту 1 пункту 1 розділу I Закону таких речень: «Якщо посада міністра є вакантною, забороняється покладення на першого заступника міністра та заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених пунктами 5, 7, 8, 9, 12, 121 частини другої статті 8 цього Закону. Якщо посада міністра є вакантною більше 60 днів, забороняється покладення на першого заступника міністра, заступників міністра виконання обов’язків міністра, визначених пунктами 1 (крім очолювання міністерства), 2, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 121, 14, 15, 21, 24, 27 частини другої статті 8 цього Закону, а також пунктами 3, 6, 7, 8, 11, 12, 21 частини другої статті 18 цього Закону. Забороняється покладання обов'язків міністра на особу, кандидатура якої на посаду відповідного міністра була відхилена Верховною Радою України поточного скликання».

Законом виключено з пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» слова «крім абзаців четвертого і п'ятого підпункту 1 пункту 1 розділу I цього Закону, які набирають чинності через 60 днів з дня опублікування цього Закону».

Нагадаємо, документ ВРУ Рада схвалила 16 лютого з поправкою, що надавала дозвіл в.о. міністра, який перебуває у цьому статусі до 60 днів, розпоряджатися бюджетними коштами та підписувати накази міністерства.

Правка була прийнята під в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, аби той зміг підписати накази про виплату заборгованості зі зарплат шахтарям.

Однак правка забороняла покладання обов'язків міністра на того, чия кандидатура раніше була відхилена Радою.

У грудні та січні народні депутати двічі відхиляли кандидатуру Вітренка на посаду міністра енергетики.

Україна подала нову міждержавну заяву проти Російської Федерації

19 лютого 2021 року Україною було подано нову міждержавну заяву проти Російської Федерації щодо організації нею ряду резонансних замахів та замовних вбивств, як на території України, так і на території держав-членів Ради Європи. Про це повідомив Міністр юстиції Денис Малюська.

У понеділок, 22 лютого ЄСПЛ повідомив Уряд України, що вказана міждержавна заява зареєстрована під №10691/21 та відкрите провадження у цій справі.

«Протягом тривалого часу Російською Федерацією широко застосовується тактика терору за допомогою політичних вбивств як на власній території, так і на території інших держав, а з початку агресії РФ та окупації частини нашої держави – і на території України. За період з 2014 року на території України було здійснено низку замахів та вбивств представниками спецслужб РФ, завербованими ними особами та представниками російських окупаційних адміністрацій «Л/ДНР», які викликали значний резонанс в українському суспільстві. При цьому, Російською Федерацією не тільки не проводиться ефективне розслідування, а й вживаються заходи щодо перекладання відповідальності за такі злочини на інші держави, у тому числі на Україну», – говорить Міністр юстиції.

За його словами, це є зухвалим порушенням РФ міжнародно-правових зобов’язань, зокрема права на життя, що гарантоване статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме про порушення цього положення Конвенції скаржиться Україна у новій міждержавній справі проти Росії.

«Наявні випадки позасудового застосування летальної сили є також достатніми для встановлення Європейським судом з прав людини факту існування так званої «адміністративної практики», тобто, систематичних однотипних порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які підтримуються або толеруються відповідною державою», – зазначає заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

У новій міждержавній справі щодо політичних вбивств Уряд України звертається до ЄСПЛ з вимогою визнати наявність існування такої практики щодо проведення Росією цілеспрямованої політики фізичного знищення осіб, котрі, на думку РФ, «становлять загрозу її безпеці».

Оприлюднено Указ президента про конкурс на посаду судді ЄСПЛ від України

19 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 63/2021 «Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України».

Указом затверджуються Положення про проведення конкурсу і персональний склад конкурсної комісії із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України.

Конкурсна комісія має розмістити протягом двох тижнів із дня набрання чинності Указу оголошення про проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації і на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України.

Кандидатом для обрання суддею ЄСПЛ може бути громадянин України, який:

має високі моральні якості;

має вищу юридичну освіту не нижче ступеня магістра (або прирівняну до неї вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобуту в Україні, чи вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту в іноземній державі та визнану в Україні в установленому порядку;

має стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права та/або стаж (досвід) наукової чи науково-педагогічної діяльності у цій сфері, та/або досвід діяльності у галузі захисту прав людини і основоположних свобод не менше десяти років;

має ґрунтовні знання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколів до неї та практики Європейського суду з прав людини;

вільно володіє однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою) та має знання другої офіційної мови Ради Європи (відповідно французької або англійської) на рівні, достатньому для читання та розуміння професійного тексту юридичного змісту.

Не може бути кандидатом для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України особа, яка:

на момент подання документів для участі у конкурсі досягла 65 років;

визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;

має судимість, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

піддавалася протягом останнього року адміністративному стягненню за пов'язане з корупцією правопорушення.

Міністерству закордонних справ України доручено забезпечити проведення тестування учасників конкурсу щодо визначення рівня володіння ними офіційними мовами Ради Європи, а також внесення до РЄ за результатами проведення конкурсу списку кандидатів на посаду.

КСУ відкрив провадження у справі про пропорційну систему виборів у Раду

Конституційний Суд відкрив провадження за конституційним поданням народних депутатів щодо конституційності положень Виборчого кодексу в частині проведення виборів народних депутатів виключно за пропорційною системою та відмови від мажоритарної.

Про це повідомила постійний представник Верховної Ради України у КСУ Ольга Совгиря.

«Слід звернути увагу на те, що, по-перше, конституційне подання було подано до КСУ 12 лютого і провадження за ним було відкрито в стислі та нетипові для Суду строки. Зазвичай питання про відкриття провадження може вирішуватись до одного місяця (як це передбачено законом), часто цей строк продовжується самим судом», – йдеться у повідомленні.

По-друге, Конституційний Суд раніше вже неодноразово зазначав, що питання вибору виборчої системи народних депутатів є питанням політичної доцільності, а проведення виборів виключно за пропорційною виборчою системою не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Серед іншого, ця позиція була підтримана і у висновку КСУ від 16.12.2019 № 8-в/2019.

Позиція щодо політичного характеру питання організації виборчих систем підтримується і Європейським судом з прав людини (зокрема в справі "Мельниченко проти України").

«Таким чином, у разі, якщо КСУ матиме намір відступити від своїх попередніх правових позицій, це, очевидно, вимагатиме особливого обґрунтування такого рішення», – додала Совгиря.