«Довіру» піддали сумніву

76 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з поданням щодо відповідності закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» нормам Конституції. Вони наголошують: створюється нікому не підпорядкована тимчасова спецкомісія, а Верховна Рада не мала права «звільняти» членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.

Відповідно до Регламенту?

Сьогодні дискусії навколо закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» не вщухають. Дехто вважає його революційним, здатним суттєво змінити судову систему. На думку інших, документ — недосконалий, прийнятий поспіхом, породжує безліч правових колізій.

Як зазначають експерти, у цього закону «важка доля». Ухвалили його дуже швидко: 27 березня парламентарі за 6 хв. прийняли законопроект за основу, 7 квітня Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя знадобилося лише 3 год., аби розглянути поправки, внесені нардепами. А вже 8 квітня парламент за 20 хв. прийняв закон у цілому. Щоправда, лише з

третьої спроби вдалося зібрати необхідну кількість голосів (234).

Наступного дня нардеп Дмитро Шпенов вніс до ВР проект постанови «Про скасування рішення Верховної Ради від 8.04.2014 про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проекту закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (№4378-1)».

На думку Д.Шпенова, ухвалення документа відбулося з грубими порушеннями вимог Регламенту ВР, зокрема стст.47, 117, 123. Так, було встановлено факт, що один з народних обранців не голосував особисто. Тобто акцентувалась увага на наявності порушень процедури персонального голосування.

Також відповідно до Регламенту законопроект, підготовлений до другого читання, висновок профільного комітету та інші супровідні документи до нього надаються нардепам не пізніш як за 10 днів до дня його розгляду на пленарному засіданні ВР. До того ж спікер тричі ставив на голосування проект закону, бо перші два рази він набирав тільки 220 та 224 голоси відповідно. А це — порушення Регламенту.

«Головуючим на пленарному засіданні не було вжито невідкладних заходів для усунення наведених порушень Регламенту. Відповідно до ч.1 ст.48 Регламенту рішення ВР можуть бути скасовані нею до підписання відповідного акта Головою ВР», — зазначається в пояснювальній записці до проекту постанови.

Як стало відомо «ЗіБ», недавно Д.Шпенов отримав відповідь від Голови ВР Олександра Турчинова на своє звернення щодо порушення вимог Регламенту під час прийняття закону.

Спікер, зокрема, наголосив: ст.47 Регламенту передбачено обов’язок парламентаря в разі виявлення на пленарному засіданні факту порушення вимог щодо особистого голосування вимагати зупинення розгляду відповідного питання порядку денного.

«Натомість, як убачається із стенограми … 8 квітня під час розгляду проекту закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» звернень до головуючого із заявами про порушення Регламенту при розгляді та голосуванні цього питання не надходило», — зазначається в листі О.Турчинова.

За межами повноважень

Однак така відповідь не задовольнила нардепів: з ініціативи Д.Шпенова 76 із них звернулися з поданням до Конституційного Суду, аби той установив, чи відповідає люстраційний закон Конституції.

Так, у поданні звертається увага на те, що фактично створюється надзвичайний орган, який нікому не підпорядковується та перебирає на себе повноваження ВККС та ВРЮ, — тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Створення ТСК з широкими повноваженнями, яка формується в тому числі виконавчою владою та здійснюватиме перевірку діяльності володарів мантій, «суперечить не тільки ст.126 Конституції, а й міжнародному принципу незалежності суддів».

До того ж, наголошується в конституційному поданні, шляхом прийняття окремого закону ВР наділила себе повноваженнями, які не віднесено Конституцією до її відання. Адже в ст.85

Основного Закону серед повноважень парламенту не передбачено призначення членів тимчасових спецкомісій з числа громадян, а також припинення повноважень членів ВККС і ВРЮ. А отже, як уважають суб’єкти подання, ВР вийшла за межі власних повноважень, передбачених Конституцією.

Положення, які стосуються припинення повноважень членів ВККС та ВРЮ, призвели до негативних наслідків і порушують права звільнених осіб. Адже, на думку нардепів, положення люстраційного закону щодо заборони призначення на посади до ВРЮ та ВККС її колишніх представників суперечить ст.22 Конституції, «відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Турбує парламентарів і питання щодо порушення процедури прийняття закону.

Усі свої думки стосовно згаданих вище невідповідностей 76 нардепів виклали в конституційному поданні. Тепер КС має перевірити, чи не є «небезпечними» норми люстраційного закону і чи відповідають вони букві Конституції. Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі КС, на даний момент триває опрацювання цього подання в секретаріаті Суду.

ПРЯМА МОВА

ДМИТРО ШПЕНОВ, народний депутат України:

— У законі «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» багато невідповідностей Конституції. Так, зокрема, припинення повноважень членів Вищої ради юстиції та Вищої

кваліфікаційної комісії суддів паралізує роботу цих органів, унаслідок чого порушується низка принципів, закріплених Основним Законом. Наприклад, порушуються конституційні права громадян на подання скарги на дії судді, не здійснюються дисциплінарні провадження стосовно суддів. Крім того, порушується реалізація конституційного права на працю: як право бути суддею (оскільки багато осіб, які претендують на зайняття посади судді, не можуть бути призначені та не можуть бути обрані суддею безстроково через відсутність рекомендацій ВККС), так і право на працю працівників апарату ВРЮ та ВККС (працівникам не може бути надана відпустка, вони не можуть бути переведені на іншу посаду, звільнені з роботи за власним бажанням, а також вони обмежені в реалізації інших матеріальних та соціальних гарантій державних службовців).