Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Законодавством передбачено, що ухвалення закону, який не пройшов процедуру погодження у Національній раді судівництва, є підставою визнання його неконституційним. Про особливості організації судової влади Польщі йшлося під час ознайомчого візиту делегації Вищої ради юстиції України до Варшави
На запрошення Національної ради судівництва Республіки Польща делегація Вищої ради юстиції України 25-27 листопада 2014 року відвідала з візитом Республіку Польща. Мета візиту до Варшави – ознайомлення з польською судовою системою. У ході зустрічей обговорювались питання конституційного врегулювання системи правосуддя обох країн, формування професійного суддівського корпусу, гарантій незалежності суддів та їх відповідальності. Сторони обмінялись думками щодо шляхів вирішення викликів, з якими наразі стикаються судові системи європейських країн.
До складу делегації увійшли: суддя Вищого адміністративного суду України Олексій Муравйов, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник, суддя Вищого господарського суду України Наталія Волковицька, член Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, суддя Верховного суду України у відставці Станіслав Щотка, завідувач відділу підготовки матеріалів з питань дисциплінарної відповідальності секретаріату Вищої ради юстиції Алла Василенко, завідувач відділу по роботі зі зверненнямисекретаріату Вищої ради юстиції Вікторія Максімова і менеджер Проекту Ради Європи й Уряду Швеції «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Андрій Кавакін. Нагадаємо, що судді О.Муравйов, А.Олійник та Н.Волковицька були обрані до складу Вищої ради юстиції на XII позачерговому З’їзді суддів України, який відбувся 25 вересня цього року у м. Києві.
У рамках візиту члени української делегації зустрілися із представниками Національної ради судівництва Республіки Польща, Конституційного трибуналу, Верховного суду, Вищого адміністративного суду, Міністерства юстиції, Національної школи суддів та прокурорів, Генеральної прокуратури, а також із заступником Омбудсмена Республіки Польща. Візит здійснено завдяки організаційній та фінансовій підтримці Проекту Ради Європи в Україні «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні». Зазначений Проект фінансується Урядом Швеції.
Згідно із Законом Республіки Польща «Про організацію судів загальної юрисдикції» серед загальних вимог до кандидата на посаду судді окружного суду громадянство Польщі, повна вища освіта в галузі права, можливість виконувати обов’язки судді за станом здоров’я, непідкупність, високоморальність, досягнення 29-річного віку, складання іспиту на посаду судді чи прокурора, отримання суддівської підготовки в Національній школі суддів та прокурорів Польщі чи досвід роботи прокурором щонайменше 3 роки до подання заяви на зайняття посади судді, для помічника судді – 6 років. Окремо визначено вимоги для здобуття посади судді до адвокатів, нотаріусів, правників, науковців у галузі права.
Як повідомив під час зустрічі заступник Голови Національної ради судівництва Республіки Польща Пйотр Рачковскі, судді призначаються на посади Президентом Республіки на необмежений термін за пропозицією Національної ради судівництва. Здійснюючи правосуддя, судді керуються лише Конституцією та законами і є незалежними.
Під час призначення суддя складає присягу Президентові Республіки Польща такого змісту: «Я, вступаючи на посаду судді загального суду, урочисто присягаю вірно служити Республіці Польща, охороняти закон, добросовісно виконувати обов’язки судді, відправляти правосуддя відповідно до положень закону, неупереджено, по совісті, берегти таємниці, які охороняються законом, керуючись принципом гідності та чесності». Особа, яка складає присягу, може закінчити її словами: «Нехай допоможе мені Господь».
Як відзначив Пйотр Рачковскі,однією з конституційних засад незалежності суддів Республіки Польща є особлива процедура усунення судді з посади. Відкликання судді з посади, відсторонення від посади, переведення до іншої колегії або на іншу посаду проти його волі може відбутися тільки за рішенням суду та лише в передбачених законом випадках. Граничний вік перебування на посаді судді у Польщі – 67 років. Достроково суддя може залишити посаду судді у зв'язку із хворобою, що запобігає виконанню ним професійних обов'язків. Крім того, суддя-жінка має право вийти на пенсію за власним бажанням, зберігаючи право на суддівську винагороду по досягненню 55 років, якщо її стаж суддівської чи прокурорської роботи становить не менше 25 років. Суддя-чоловік набуває такого права з дня досягнення 60 років та стажу на посаді судді чи прокурора не менше 30 років. Підставою для дострокового звільнення судді у відставку із збереженням повної суддівської винагороди або переведення до іншого суду є реорганізація судової системи або зміна кордонів судових округів.
Конституція Республіки Польща гарантує недоторканність суддів. Суддя не може бути затриманий чи притягнутий до кримінальної відповідальності без дозволу компетентного дисциплінарного суду.
Конституція Польщі передбачає дуалізм судової влади, яка складається з судів і трибуналів. Суди включають:
Відповідно до Конституції Польщі в країні діє Конституційний трибунал і Державний трибунал.
Усі органи законодавчої, виконавчої та судової влади Республіки Польща є суб’єктами звернення до Конституційного трибуналу, головне та єдине завдання якого – вирішення питань щодо відповідності будь-яких нормативно-правових актів Конституції країни. Про це розповів професор права, суддя Конституційного трибуналу Леон Кьєрес. Державний трибунал опікується питаннями притягнення високопосадовців до відповідальності за дії (бездіяльність), пов’язані з виконанням службових обов’язків.
Контроль за здійсненням державного управління в межах, встановлених законом, здійснює система адміністративних судів на чолі з Вищим адміністративним судом. Як повідомив Голова Національної ради судівництва Республіки Польща, Голова Вищого адміністративного суду професор Роман Хаузер, такий контроль також поширюється на рішення щодо відповідності закону постанов органів місцевого самоврядування та нормативних актів територіальних органів державного управління. За його словами, звернення до адміністративного суду можливе лише після оскарження рішення влади до вищестоящого органу влади. Адміністративний суд є апеляційною інстанцією щодо оскарження рішень органів влади, а Вищий адміністративний суд – касаційною. Голова Вищого адміністративного суду призначається Президентом Республіки на 6 років із числа кандидатів, запропонованих Генеральною асамблеєю суддів Вищого адміністративного суду.
За словами члена Національної ради судівництва Республіки Польща, прес-секретаря Ради Вольдемара Журика, особливістю польської системи правосуддя є система дисциплінарних судів, які здійснюють розгляд справ про відповідальність суддів, та розширений перелік видів такої відповідальності, а саме: зауваження, догана, фінансові покарання, відсторонення від посади на певний проміжок часу, переведення на іншу посаду та звільнення з посади. Дисциплінарні суди утворюються на базі апеляційних судів та розглядають справи колегіями у складі трьох суддів, один з яких розглядає, крім іншого, кримінальні справи.
Суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя з усіх питань за винятком тих, які за законом належить до компетенції інших судів.
Систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, які включають окружні та регіональні суди, що розглядають різні за складністю справи, апеляційні суди. Як повідомила Голова Верховного суду Малгожата Гередорф, Верховний суд Польщі здійснює касаційний перегляд справ судів загальної юрисдикції та військових судів. Голова Верховного суду призначається Президентом Республіки строком на шість років із числа кандидатів, запропонованих Генеральною асамблеєю суддів Верховного суду. Верховний суд складається з чотирьох палат: праці та страхування, військової, кримінальної та цивільної. У складі суду є бюро вивчення та аналізу. Вперше за часів існування Верховного суду у квітні 2014 року Головою суду було призначено жінку.
До компетенції Міністра юстиції у судовій сфері належить вирішення питання про створення та ліквідацію судів загальної юрисдикції, визначення їх розташування та території юрисдикції. Рішення ухвалюється за попереднім висновком Національної ради судівництва. У Міністерстві юстиції працюють 125 досвідчених суддів, що делегуються на адміністративні посади Міністром. Метою їх призначення є реалізація права суддів на участь у процесі реалізації Міністерством повноважень у судовій сфері. Як розповів делегований на адміністративну посаду в Міністерство юстиції суддя, керівник відділу Войчек Гайдук, у Польщі Міністр юстиції здійснює адміністративний нагляд за судами загальної юрисдикції, що пов'язані з фінансовою та адміністративною діяльністю судів, забезпечення ефективного розгляду справ і належного виконання судових рішень. Наглядові повноваження Міністра юстиції не дозволяють йому втручатися в незалежність суддів, впливати на формулювання постанов і рішень, коректність яких може переглядатися лише у порядку, передбаченому законом.
Національна рада судівництва Республіки Польща є конституційним органом, який відповідно до її Конституції та законів гарантує незалежність суддів.
Як повідомив член Національної ради судівництва Республіки Польща Януш Зімни, Національна рада судівництва Польщі складається з 25 членів, а термін її повноважень становить 4 роки. Більшість складу Ради – 15 – складають судді. З них по 2 обирають із числа суддів Верховного суду та від адміністративних судів, 10 – зі складу судів загальної юрисдикції, 1 – від військових судів. До складу Національної ради судівництва Польщі входять за посадою Голова Верховного суду, Міністр юстиції, Голова Вищого адміністративного суду. Серед інших суб’єктів формування складу Ради – Президент Республіки, Сейм та Сенат. Сейм обирає 4 членів з числа депутатів, а Сенат – 2 із числа сенаторів. Їх каденція становить 4 роки і вони виконують свої функції у Раді до моменту вибору нових членів. Одну особу призначає Президент Республіки Польща, яка виконує свої повноваження без визначення терміну каденції та може бути відкликана з посади у будь-який час. Мандат цього члена Ради збігається із терміном повноважень Президента і втрачає законну силу не пізніше трьох місяців після завершення каденції Глави Держави.
Члени Національної ради судівництва обирають зі свого складу голову, двох заступників та Президіум Ради у складі трьох осіб. Усі члени Ради працюють на постійній основі лише за місцем основної роботи. Держава компенсує витрати на відрядження для участі в пленарних засіданнях Ради та інших заходах Ради, а також вартість проїзду і проживання.
Усі питання діяльності Рада вирішує на пленарних засіданнях, які відбуваються раз на місяць і тривають протягом п’яти днів чи більше. Рада може бути скликана за пропозицією 1/3 від її складу або за пропозицією Міністра юстиції. Повноважним є засідання Ради, на якому присутня принаймні половини її складу.
До основних повноважень Ради належить розгляд та оцінка кандидатів на посади суддів, внесення відповідних подань Президенту, затвердження кодексу принципів професійної етики суддів, розгляд подань щодо припинення повноважень судді та відставки судді, внесення кандидатури на посаду Генерального прокурора. Національна рада судівництва розробляє пропозиції та надає висновки щодо законодавчих актів, що стосуються суддів та судочинства. При цьому Національна рада судівництва не є суб’єктом законодавчої ініціативи, відзначив Пйотр Рачковскі. Однак, законодавством передбачено, що ухвалення закону, який не пройшов процедуру погодження у Національній раді судівництва, є підставою визнання його неконституційним.
Із членів свого складу Рада формує постійні комісії, такі як: комісія з розгляду дисциплінарних справ, завданням якої є аналіз вироків дисциплінарних судів, оскарження таких вироків, поновлення дисциплінарної процедури, розгляд заяв та пропозицій щодо здійснення дисциплінарних дій; бюджетна комісія; комісія з питань інспекції та люстрації; комісія з питань професійної етики. Рада може створювати також комісії з інших проблемних питань. Відповідно до польського законодавства кандидати на посади суддів, народжені до 1972 року, обов’язково мають пройти процедуру люстрації.
Забезпечення діяльності Національної ради судівництва здійснює Бюро. Голова Ради призначає керівника Бюро на підставі висновку Президіуму Ради. Президіум готує засідання Ради та вирішує поточні питання. Організація роботи Бюро здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Радою. До співробітників Бюро застосовується положення законодавства про співробітників державних установ.
Експерти відзначили високий авторитет судової влади у країні, який підтримується, зокрема, завдяки плідній співпраці Національної ради судівництва Республіки Польща із засобами масової інформації.
Досвід з організації судової влади, яким поділилися польські колеги з українською делегацією, надзвичайно важливий в умовах реформування судової системи України та пошуку шляхів підвищення авторитету судової гілки влади у країні.
_03_03.png)
