Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На тижні в Кабміні знову заговорили про необхідність проведення судової реформи. Чи то про її продовження. Адже за 9 останніх місяців про нагальність перетворень наголошувалося в усіх владних кабінетах. Утім, починати перебудову планується не зі структурних змін, а з чистки кадрів у судах.
На тому, що Україна потребує нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів», який повернув би довіру населення до судової влади, Прем’єр Арсеній Яценюк наголошував ще за часів своєї опозиційності. Проте якихось законодавчих кроків у цьому напрямку так і не було зроблено. Основні зусилля дотепер зосереджуються на тому, аби поквитатися з окремими суддями, які свого часу ухвалювали «неправильні» (з погляду нинішньої влади) рішення.
Наприклад, не так давно, у середині жовтня, А.Яценюк запевняв, що Кабмін працює над пакетом законодавчих змін. «Нам необхідно напрацювати проект закону, який підтримає новий парламент і якого чекають українські громадяни. Українці хочуть отримати право на чесний і гідний суд», — заявив Прем’єр на
виїзному засіданні Уряду, в якому брали участь і судді Верховного Суду. Також А.Яценюк запевнив, що документ чекає всенародне обговорення, а також аналіз у Венеціанській комісії.
Минуло 2 місяці — і на черговому засіданні Кабміну Прем’єр знову зобов’язався внести на розгляд ВР нову редакцію закону «Про судоустрій і статус суддів». Те саме він повторив, презентуючи програму своєї діяльності з трибуни будівлі під куполом у четвер: «Ми пропонуємо парламенту ухвалити новий закон «Про судоустрій і статус суддів» і провести повну переатестацію всіх 9000 українських суддів».
Як виявилося, починати Уряд планує з останнього. Адже для реалізації більш глобальних прожектів, як-от запровадження 3-ланкової судової системи, не обійтися без змін Конституції. Оскільки, як відзначають фахівці, не можна ліквідувати вже створені вищі спеціалізовані суди за наявності згадки про них в Основному Законі. Отже, й реалізація обіцянки Прем’єра наділити Верховний Суд «правами найвищої судової інстанції» також відкладається принаймні до 2016 року.
Натомість для проведення повної переатестації всіх суддів, за задумом Кабміну, достатньо внести відповідні зміни в законі про судоустрій. Водночас із лав парламентської коаліції лунають і більш радикальні заклики: звільнити всіх суддів без будь-якої перевірки й набрати нових.
Утім, на думку правників, обмежитися законодавчими змінами в цьому разі вельми проблематично. Адже Конституція містить
вичерпний перелік підстав для звільнення суддів. Тобто й у цьому разі знадобиться певний час на те, аби пройти процедуру погодження — від унесення проекту відповідного закону, отримання висновків Венеціанської комісії (що власне й обіцяє Прем’єр) та його попереднього конституційного контролю до двох позитивних голосувань у ВР. За оцінками експертів, на це знадобиться близько 1,5 року.
З такою послідовністю кроків погоджується й А.Яценюк, називаючи граничний строк, який він відводить сам собі на судову реформу, — січень 2016 року. Тобто — за вельми сприятливих обставин і прискореної роботи європейських експертів. Натомість його більш радикальні партнери вимагають реформи «сьогодні й зараз» або хоча б не пізніше липня наступного року. Та й бачення способів забезпечення незалежності судів у кожного своє: одні змушені підтримувати рекомендації європейських експертів щодо позбавлення впливу політичних органів на процес призначення та звільнення суддів, інші намагаються не випустити з рук парламенту цей вагомий важіль.
З огляду на те що, як визнав сам А.Яценюк, починаючи з березня цього року реформи в судовій системі так і не розпочалися, нові-старі амбітні плани ризикують перетворитися на чергову боротьбу за очищення Феміди. Хоча Президент Петро Порошенко не раз наголошував, що першочерговим завданням влади є саме реформування судової системи.
Водночас в експертів є сумніви стосовно того, що ідею люстрації та переатестації суддів удасться довести до кінця. Так, на своїй сторінці у Фейсбуку керівник Інституту правових реформ
Андрій Портнов відзначив, що «чим гірше будуть справи в економіці, чим гірше працюватимуть парламент і Уряд, тим більш незалежно й жорстко працюватиме суд». На його думку, «вихід у влади є тільки один — захищати суддів і суд як інститут влади, кинувши на це всі свої сили, засоби та ресурси». Оскільки Президент, Уряд і парламент тільки тоді зможуть реалізовувати свої інші програми, «коли саме в судовій системі вони зароблять авторитет і репутацію», вважає А.Портнов.
Що ж, у переддень професійного свята глава Уряду зробив своєрідний подарунок для служителів Феміди: замість прогнозів щодо підвищення рівня матеріального та соціального забезпечення — анонсовані масові звільнення, замість посилення гарантій незалежності — позбавлення недоторканності. Хоча в усі часи тільки ті реформи досягали успіху, в яких, крім батога у відносинах, з’являвся й пряник.