Нотаріат у воєнний час: дарування, купівля-продаж і спадкування в умовах воєнного стану

З проханням відповісти на запитання, які найчастіше ставлять читачі «Ракурсу», редакція звернулася до Вікторії ДЕРЕВ’ЯНКО, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу.

– Пані Вікторіє, яких змін зазнав процес купівлі-продажу майна під час дії воєнного стану?

– Ринок нерухомості в Україні потроху оживає, як і всі інші сфери життя. Низка процедур зазнала суттєвих змін, про які краще знати, якщо ви вирішили придбати, продати чи успадкувати майно.

Ключові зміни, що стосуються угод купівлі-продажу нерухомого майна, передбачені Постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 р. «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

По-перше, нотаріусам заборонено вчиняти нотаріальні дії з нерухомим майном за зверненням громадян російської федерації, хоч вони й можуть перебувати в Україні на законних підставах; те ж стосується і юридичних осіб, в яких громадяни країни-агресора мають частку тощо.

По-друге, продати майно одразу не вдасться. Державою запроваджено мораторій на відчуження нерухомості, якщо з дня державної реєстрації права власності на майно за договором минуло менше одного місяця.

По-третє, посвідчувати такі угоди можуть тільки ті нотаріуси, яким держава дала на це право. Перелік нотаріусів, які можуть посвідчувати договори купівлі-продажу, обміну чи дарування нерухомості під час воєнного стану, визначені у відповідному наказі Міністерства юстиції на його сайті. Тож перед тим, як звернутися до нотаріуса, варто переконатися, що він справді має право посвідчити таку угоду.

Ви можете обрати нотаріуса для посвідчення договору за місцем реєстрації проживання однієї зі сторін або за місцезнаходженням майна.

– Чи можна купити або продати майно, що перебуває в зоні бойових дій?

– Таке майно можна продати чи купити, але тільки в регіоні, де є доступ до реєстрів нерухомого майна. Наразі Міністерство юстиції веде Перелік територій, де припинено доступ до реєстрів.

Продаж по довіреності

– Чи торкнулися зміни процедур оформлення майна за довіреністю?

– Процедура нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання/припинення, які укладаються від імені фізичної особи-відчужувача на підставі довіреності, змінилася суттєво.

На час дії довіреності на цей період впливають строки її видачі, а також те, ким вона посвідчена. Довіреність на розпорядження майном, посвідчена на території України, діє протягом місяця. Довіреність, посвідчену консульською установою або дипломатичним представництвом України за кордоном або відповідно до законодавства іноземної держави, можна застосовувати протягом двох місяці. Понад цей строк – слід подавати заяву нотаріусу від довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, консульською установою (дипломатичним представництвом) України тощо.

Важливо, що справжність підпису на такій заяві також повинна бути підтверджена українським нотаріусом не раніше, ніж за сім календарних днів, а консульською установою/дипломатичним представництвом України або відповідно до законодавства іноземної держави – не раніше ніж за один місяць до дня укладення /підписання відповідного договору.

Як правильно подарувати авто ЗСУ

– Є прикрі випадки, коли придбане на пожертви громадян і передане ЗСУ майно, зокрема, автомобіль,  в подальшому спричиняло чималі труднощі при його експлуатації через неправильне оформлення або навіть його відсутність.

– Сьогодні це дуже актуальне питання. Як оформити передачу речей, майна, грошей на користь держави? Для цього законодавець створив особливий різновид договору дарування – пожертва або надання благодійної допомоги.

Різниця між звичайним договором та пожертвою полягає в тому, що в такому договорі обов’язково має бути зазначено цільове використання дарунка. При укладенні таких договорів слід керуватись загальними положеннями про договір дарування та спеціальними – зокрема, законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Для того, щоби час від часу надавати благодійну допомогу, не обов’язково реєструвати благодійну організацію, адже чинне законодавство дозволяє будь-якій фізичній або юридичній особі бути благодійником.  Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 вищевказаного закону,  благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених законом благодійних цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (отримувача допомоги). Такі операції краще оформити надійним чином, оскільки від цього залежить, чи зможе підприємство скористатися «воєнними» податковими пільгами. Допомогти підготувати всі необхідні документи та скласти договір пожертви може нотаріус.

Спадкування в умовах воєнного стану

– На початку агресії рф проти України була поширена інформація про те, що прийняти спадщину тимчасово не можна. Затим виникла певна плутанина з обчисленням терміну, протягом якого можна прийняти спадщину, – фігурує і 6, і 10 місяців. Проясніть, будь ласка, це питання. 

– За загальним правилом, строк прийняття спадщини становить 6 місяців з дня відкриття спадщини. Втім, з урахуванням змін щодо спадкування та роботи нотаріату в умовах воєнного часу,  прийнятих Постановою Кабінету міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 164, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Тобто обрахунок строку для кожної конкретної спадкової справи, відкритої до початку воєнного стану, виглядатиме таким чином – якщо до 06.03.2022 р. 6-місячний термін спадкування не сплинув, він автоматично продовжується ще на 4 місяці, і в підсумку становить 10 місяців. Втім, якщо цей строк сплинув під час воєнного стану, але до 06.03.2022 р., діє загальна норма, передбачена Цивільним кодексом України, за якою термін прийняття спадщини або відмови від неї не подовжується і становить 6 місяців.

У разі пропуску строку прийняття спадщини з поважних причин спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Водночас хочу наголосити, що закон має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативні акти, до яких в т. ч. належать постанови КМУ, що приймаються на основі та на виконання Конституції і законів України. Тому рекомендую все ж таки не затягувати з подачею заяв про прийняття спадщини, і звернутись до нотаріуса в межах 6-місячного терміну, аби уникнути конфліктних ситуацій в майбутньому. У разі, якщо по спадковій справі виникне спір, суди братимуть до уваги норми закону, а не постанову. 

Термін для прийняття спадщини не поширюється на осіб, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та вважаються такими, що її прийняли, якщо протягом 6-місячного строку не заявили про відмову від спадщини.

За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Але, звертаю увагу, що спадкова справа, заведена в умовах воєнного або надзвичайного стану не за місцем відкриття спадщини, передається нотаріусу за місцем її відкриття. Тобто для отримання Свідоцтва про право на спадщину вже необхідно буде звертатись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. 

Водночас, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-VII: якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви. Це свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, зацікавлених в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина (у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна) знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Що робити, якщо спадкоємець перебуває за кордоном

– Як бути, якщо спадкоємець перебуває поза межами України?

 В такому випадку необхідно в межах терміну для прийняття спадщини подати (надіслати) до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву, справжність підпису на якій має бути належним чином засвідчено. У разі, якщо ви не плануєте приїзд в Україну ще довший час, рекомендую одночасно посвідчити довіреність на представника для оформлення всіх необхідних документів в Україні, пов’язаних з отриманням свідоцтва про право на спадщину.

Заяву та довіреність за кордоном можна оформити двома способами:

1. Через консульські установи та дипломатичні представництва України (і не забудьте засвідчити підпис на заяві про реєстрацію такої довіреності на території України).
2. Через нотаріуса за кордоном (можливо знадобиться додаткова легалізація, в залежності від країни). Переклади таких документів можна зробити вже на території України.