Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Видання: «Закон і Бізнес»
Номер видання: №7 (1201)
Автор: Марія Опренко
Робота Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка була заблокована через відсутність кворуму, невдовзі може відновитися. Верховна Рада таки знайшла час та ресурси для призначення своїх представників до комісії. Втім, аби перевірці вже нічого не заважало, окремі експерти радять наділити ТСК додатковими повноваженнями.
Усі в зборі
За 3 місяці до фактичного припинення роботи ТСК парламент відважився відрядити до неї своїх довірених осіб. 5 лютого ВР прийняла відповідну постанову. Тепер до комісії приєднаються: народний депутат Владислав Голуб — від Блоку Петра Порошенка; доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т.Шевченка Олег Первомайський — від ПП «Народний фронт»; менеджер програм МО «Міжнародної підтримки медіа» Антоніна Черевко — від «Самопомочі»; адвокати Тетяна Юзькова — від Радикальної партії та Микола Титаренко — від «Батьківщини».
Таким чином, маючи у своєму складі 12 членів, ТСК зможе продовжити роботу.
Щоправда, роботи в «новобранців», мабуть, буде не так і багато. Нагадаємо: за законом, на прийом заяв і скарг громадян на дії володарів мантій ТСК було відведено лише півроку. Загальний строк функціонування цього органу обмежений одним роком.
Утім, як повідомляє прес-служба Вищої ради юстиції, з моменту утворення ТСК на її адресу надійшло понад 1500 заяв щодо суддів, майже за 300 з них призначено відповідні перевірки. Тепер, очевидно, діяльність ТСК має відновитись.
Однак ще влітку в інтерв’ю нашому виданню голова ТСК Володимир Мойсик наголошував, що від початку роботи комісії спостерігався шалений спротив (див. №29/2014 «ЗіБ»). До того ж, за його твердженням, європейські експерти були дещо стурбовані утворенням ТСК. «Це для них явище надзвичайне. Як і те, коли одна гілка влади пише вказівки іншій: віднови довіру до себе. Не виносить же Пленум ВС постанов про відновлення довіри до законодавчої влади! Хоча довіра до неї в суспільстві така ж незадовільна, як і до суду», — обурювався тоді очільник комісії. Та згодом з’явилося ще більше причин для хвилювання.
Розставити пріоритети
З’ясування доцільності й підстав існування ТСК відійшло на другий план, адже парламентарі не на жарт захопилися люстраційним процесом і прийняли закон «Про очищення влади», дія якого також поширюється на судову владу. Як наслідок, фахівці звернули увагу на виникнення подвійної відповідальності для суддів і неузгодженості між нормами люстраційних новел.
Венеціанська комісія, до якої парламентарі, згнітивши серце, надіслали закон, відвела 3 місяці на усунення недоліків і узгодження люстраційної процедури з міжнародними стандартами. Звісно, з обов’язковим дотриманням прав і свобод людини та громадянина.
Не виключено, що у зв’язку з невизначеністю стосовно майбутнього очищення влади члени ТСК вирішили й надалі впливати на суддівські долі й почали говорити про подовження строку своїх повноважень. Це питання, до речі, неодноразово порушувалося в парламенті відразу після прийняття закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Так принаймні розповідав ще в серпні минулого року В.Мойсик. «ТСК не має права законодавчої ініціативи, але особисто я поставив би питання про розширення її повноважень в часі. Адже року вкрай мало», — зазначив голова комісії.
Схоже, що мрії членів ТСК починають утілюватись у життя. Так, 29 січня цього року у ВР зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму відновлення довіри до судової влади», поданий народними депутатами Оксаною Сироїд та Віктором Чумаком. Автором же документа, як зазначено на офіційному веб-сайті ВРЮ, є заступник голови ТСК Маркіян Галабала. Як указано в пояснювальній записці, розроблення цього акта викликане потребою уніфікації двох законів, що регулюють процедури перевірки та люстрації суддів.
Зокрема, пропонується, виключити із закону про очищення влади норми про люстрацію суддів за прийняття ними відповідних рішень. Водночас документ радить закріпити це повноваження виключно за ТСК. Термін діяльності комісії рекомендується подовжити до 3 років. До того ж автори законопроекту пропонують, аби ТСК в обов’язковому порядку перевіряла всіх суддів, котрі виносили відповідні рішення. Отже, доведеться відійти від заявленого принципу роботи та зробити орган таким собі ініціативним.
Не зайвими будуть, з точки зору авторів проекту, зміни принципу формування ТСК та її чисельного складу. Так, побачивши «оперативність» ВР та її «зацікавленість» у роботі ТСК, автори пропонують позбавити парламент права призначати членів комісії. До того ж квоту урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики хочуть замінити квотою уповноваженого ВР з прав людини. Нескладний арифметичний підрахунок показує, що кількість членів скоротиться з 15 до 11.
Якщо проект підтримають, разом із розширенням повноважень членів комісії чекає й низка обмежень. Пропонується, наприклад, установити заборону для членів ТСК, як осіб, на котрих не поширюється дія законів «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про запобігання корупції», на період здійснення ними своїх повноважень надавати правову допомогу в судах загальної юрисдикції та інших установах. Ця пропозиція, до речі, кореспондується із заявою В.Мойсика, який підкреслював, що таку відповідальну державну функцію, яку мала б виконувати ТСК, «не зовсім правильно довіряти повністю громадській організації».
Останнє слово — за ВРЮ
Єдиною та найголовнішою, мабуть, інстанцією, яка має поставити крапку в справах окремих суддів, залишається Вища рада юстиції. Однак конституційний орган дотепер не працює, і, схоже, надовго. Наразі його склад сформований тільки на третину: з 20 членів призначені та приведені до присяги лише 7.
Прикметно, що, попри простій конституційного органу, народні обранці опікуються його повноваженнями та строками розгляду справ відносно володарів мантій. Так, на початку грудня минулого року з’явився проект «Про внесення змін до закону «Про Вищу раду юстиції» (щодо граничних строків проведення перевірки)» (№1321). З його допомогою нардепи прагнуть удосконалити порядок розгляду ВРЮ питань щодо звільнення суддів з посад за порушення присяги та про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором при проведенні відповідних перевірок. Парламентарі схаменулись, усвідомивши, що перевірка відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги проводиться протягом тривалого часу (від 2 до 5 років). На їхню думку, через відсутність чітко регламентованих строків пропозиція члена ВРЮ щодо звільнення володаря мантії розглядатиметься недовго.
У законі «Про Вищу раду юстиції» дійсно немає чіткого визначення строків, у які члени органу мають укластися, шукаючи в діях законників ознак порушення присяги та вирішуючи питання про їх звільнення. Наразі чітко визначеним є тільки термін притягнення до дисциплінарної відповідальності, який не може бути довшим, ніж один рік з дня скоєння суддею дисциплінарного проступку, та більшим, ніж півроку з моменту відкриття дисциплінарного провадження.
Наразі ж парламентарі пропонують доповнити ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції», встановивши, що «перевірка відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором проводиться членом ВРЮ у строк до 6 місяців з дня надання відповідного доручення». А пропозиція члена Ради про наявність підстав для звільнення судді має бути розглянута протягом 3 місяців із дня закінчення перевірки.
Безперечно, узгодження питання тривалості розгляду допомогло б уникнути зайвої тяганини та прискорити процес оновлення суддівських лав. Утім, вкладатися в ці строки наразі немає кому. Навіть за умови прийняття парламентом запропонованих змін відновлення довіри до судової влади без поновлення роботи ВРЮ залишиться тільки абстрактною метою зацікавлених осіб.
ПРЯМА МОВА
Маркіян ГАЛАБАЛА, заступник голови ТСК з перевірки суддів судів загальної юрисдикції:
— Необхідність прийняття законопроекту виникла через те, що люстрація суддів передбачена відразу у 2 законах. І це неправильно як з точки зору вітчизняних правників, так і з огляду на рекомендації Венеціанської комісії. До того ж під час дискусії в експертному середовищі фахівці дійшли згоди в тому, що все ж таки необхідно дотримуватись індивідуалізації відповідальності. І саме ТСК має розглядати справу кожного судді окремо. Я переконаний, що парламенту необхідно підтримати законопроект, аби узгодити майже однакові положення двох нормативних актів. До того ж украй важливо, щоб свою роботу комісія продовжувала виконувати на постійній основі, а робота членів ТСК оплачувалася.
Оксана СИРОЇД, заступник Голови Верховної Ради України:
— Робота в комісії потребує великих зусиль і часу. Звісно, така праця повинна винагороджуватися. Це один з найголовніших моментів, на які звертає увагу законопроект. До того ж ми хочемо, щоб частина скарг, які перебувають у ВРЮ та ВККС і підпадають під дію закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», була передана до ТСК. Адже більшість людей закону не читали, а тому писали заяви туди, куди вважали за потрібне, та туди, куди знали. Отже, чимало скарг, на нашу думку, помилково пройшло повз тимчасову спеціальну комісію. Разом з тим суддівська професія є специфічною, а тому до судді необхідно застосовувати окремі процесуальні вимоги, внаслідок яких він може бути звільнений з посади. Нашою ідеєю від початку до кінця є те, щоб цей обов’язок узяла на себе ТСК.
_03_03.png)
