П’ять поглядів на люстрацію

На які недоліки процедури заплющують очі посадовці задля очищення влади?
№9 (1203) 28.02—06.03.2015
КАТЕРИНА БЄЛЯЄВА

До обговорення закону «Про очищення влади» адвокати запросили суддів, прокурорів, чиновників та європейських експертів. Законники запевняють, що акт порушує права людини. Чиновники ж пояснюють це унікальною політичною ситуацією, в якій проводяться реформи.

«Якщо люстрація не буде завершена, адвокати залишаться без роботи»

«Якщо люстрація не відбудеться найближчим часом, адвокати можуть залишитися без роботи», — заявили представники громадських організацій на круглому столі «Люстрація: шлях в Європу?», одним з ініціаторів якого виступила Національна асоціація адвокатів.

Свою думку громадськість обгрунтовує даними соціологічних опитувань (проведених, очевидно, організаціями, які представляли доповідачі), згідно з якими 95% осіб, котрі потрапили в орбіту судочинства, настільки не довіряють правникам, вважаючи їх частиною корупційної системи, що воліють залучати до свого захисту осіб з покришками. Паління шин під будівлею суду — дієвий спосіб відправлення правосуддя, вважають громадяни, розчаровані процедурою люстрації, передбаченою в законі «Про

очищення влади» (№1682-VII).

Від правничої спільноти громадськість чекає активних дій. І, на думку представників останньої, адвокати мають стати у правовий простір і говорити про встановлення конституційного устрою, якого нині потребує Україна. Щоправда, громадські активісти не квапляться визнавати свою провину в тому, що паління покришок суспільство сприймає як мало не єдиний спосіб досягнення справедливості, а заміна кадрів у всіх гілках влади перетворилася на самоціль.

«Як може захистити права людини закон, який порушує права людини?»

«Говорити замало», — вважає голова НААУ Лідія Ізовітова. Вона закликала присутніх не тільки розглянути недоліки люстраційного закону, висвітлені, зокрема, у висновку Венеціанської комісії №788/2014, а й по завершенні заходу відобразити озвучені ідеї та пропозиції в документі, який потім направити до керівництва держави. «Адвокати, — зауважила Л.Ізовітова, — здійснюють правовий захист, а отже, не можуть залишатись осторонь від порушення прав людини».

Найбільшим з таких порушень правнича спільнота вважає колективну відповідальність осіб, які підпадають під процедуру очищення. Ця норма, підкреслюють захисники, суперечить не тільки міжнародним правовим принципам, а й приписам Конституції, що є неприпустимим.

«На що спрямований закон «Про очищення влади»? — запитала у присутніх адвокат Ганна Колесник і відразу відповіла, цитуючи висновок Венеціанської комісії: — Мета закону полягає в

захисті й підтвердженні демократичних цінностей, верховенства права і прав людини». Однак у цій частині, переконані адвокати, документ №1682-VII не враховує зауважень міжнародних експертів стосовно того, що люстраційні закони завжди є сумішшю правового акта й політичного документа, де досить важко витримати баланс. «Як може захистити права людини закон, який порушує права людини», — дивується Г.Колесник.

Захисники переконані, що кожен випадок має розглядатись окремо, а якщо вже говорити про міжнародний досвід, то рішення про позбавлення особи посади повинен виносити суд, який світовою спільнотою сприймається як неупереджена гілка влади. Якщо ж довіри до суду в суспільстві бракує, то, напевне, законодавець має насамперед її відновити, а не перебирати на себе функції правосуддя.

«Оскарження до суду будь-якого рішення гарантується Конституцією»

«Щоб відновити довіру до суду, — переконана Г.Колесник, — не можна говорити, що всі судді погані». Цю думку поділяють володарі мантій, які підтримують намагання адвокатів навести лад у люстраційній царині.

Так, член Ради суддів, суддя Апеляційного суду м.Києва Олег Присяжнюк відзначив, що адвокати не менше за суддів очікують логічного, а головне, правового вирішення питання очищення. Для цього, впевнений О.Присяжнюк, необхідно розібратися, що таке європейські цінності, й дотримуватися їх, зокрема під час написання законів. В іншому випадку Україна постане перед Європою як «дика країна, в якій суддів можна викидати з вікна, а посадовці

заявляють про звільнення всіх представників суддівського корпусу». Служитель Феміди був здивований тим, що Міністерство юстиції дотепер не відреагувало на слова нардепа Єгора Соболєва про суддів і вікна, що містять пряму погрозу, а отже, є діянням, передбаченим Кримінальним кодексом.

Обурення заявами окремих посадовців щодо неможливості люстрованих осіб звернутися до суду висловив Микола Замковенко, який з 1998 до 2001 р. очолював Печерський районний суд м.Києва. «Оскарження до суду будь-якого рішення гарантується Конституцією та є основною засадою принципу презумпції невинуватості», — переконаний він. Крім того, М.Замковенко зауважив, що окремі положення закону «Про очищення влади» прописані таким чином, щоб позбавити від проходження ганебної процедури відомих посадовців, а також поцікавився, чому «відкритий і прозорий процес люстрації», яким його обіцяли зробити ідеологи, повністю узурпований Мін’юстом.

«Люстраційний закон нічиїх прав не порушує»

Відповідати на поставлені запитання довелося заступнику директора департаменту з люстрації Мін’юсту Дмитру Димову. На подив присутніх він не тільки не побачив проблем у застосуванні закону №1682-VII, а й указав правникам на неправильне його розуміння.

Чиновник переконаний, що критики акта надто часто апелюють терміном «відповідальність», у той час як у ньому про таке юридичне поняття не йдеться взагалі. «Якщо за ценз прийняти визначення, що державна служба є не правом, а привілеєм, — не зовсім зрозуміло для присутніх

висловився Д.Димов, — ми помітимо, що така служба накладає на особу ряд обмежень. Наприклад, ст.12 закону «Про державну службу» прирівнює незаповнення посадовцем декларації до порушення присяги». Такими аргументами він намагався переконати, що «люстраційний закон нічиїх прав не порушує».

Що ж стосується негативного висновку ВК стосовно закону №1682-VII, то Д.Димов пояснив, що, виявляється, оцінюючи акт, експерти не мали офіційного перекладу, і це «викликало певні проблеми». До речі, чиновник пригадав, що негативну оцінку «венеціанців» отримали й деякі закони Грузії. Втім, навіть ті, хто критикував законодавчі новели на відстані, запевнив Д.Димов присутніх, потрапляючи в Україну, зважають на непросту, можна сказати, унікальну ситуацію. «Адже реформи відбуваються фактично у стані війни. Жодна з країн світу не проводила реформи за таких обставин», — наголосив високопосадовець.

«Висновок ВК не можна розцінювати як обов’язковий»

Думка чиновника, яку присутні мимоволі ототожнили з позицією Міністерства юстиції, кореспондується із тим, про що говорили представники Польщі, запрошені до участі в заході. На їхню думку, унікальність ситуації в Україні полягає в тому, що світова практика люстраційних процесів донині зводилась до позбавлення країн від комуністичного режиму. В нашій державі більшість його представників вже не обіймають високих посад. Тобто йдеться про очищення влади, включаючи судову, від посадовців, які працювали нещодавно. Тому більшість критеріїв, визначених у законах Чехії

чи Польщі, не можуть бути покладені в основу люстраційних актів України, і законотворцям доводиться знову «винаходити велосипед».

«Крім того, негативний висновок ВК не повинен сприйматися як пряме керівництво до дії, оскільки він не є обов’язковим», — зауважили представники Польщі. Хоча навряд чи таку пораду вони дали б своїм законотворцям.

Аргументи іноземців, на відміну від позиції Д.Димова, присутні сприйняли без ворожості. Це можна пояснити швидше дипломатичністю гостей та потребою влади в сторонній підтримці своїх дій. Однак не виключено, що саме ці аргументи стануть підставою для предметної дискусії фахівців з приводу того, чи може війна та унікальність ситуації виправдати порушення прав людини.

ПРЯМА МОВА:

Лідія ІЗОВІТОВА, голова Національної асоціації адвокатів України:

— НААУ запросила до дискусії з приводу застосування закону «Про очищення влади» суддів, прокурорів, науковців — осіб, котрі мають юридичну освіту, — для того, щоб виробити спільне розуміння процесів, які відбуваються в державі.

Чому це питання порушили саме адвокати? Адвокатура надає правову допомогу, на яку має право кожен громадянин відповідно до Конституції. Незважаючи на те що національне люстраційне законодавство має ознаки колективної відповідальності, ми, фахівці, шукаємо шляхи для надання особам, які підпадають під процедуру люстрації, індивідуального захисту.

Дмитро ДИМОВ, заступник директора департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції:

— Коли експерти з Польщі та Чехії приїхали розібратись у ситуації, яка склалась у нас, вони сказали, що аналогічні процеси вже відбувались у деяких країнах Європи, але Україна в цьому аспекті є особливою, оскільки жодна з країн світу не намагалася провести такі процеси, перебуваючи фактично в стані війни.

Я хочу, щоб не було підміни понять. Люстрація не є відповідальністю. Вона не є колективною. Звільнення осіб під час процедури люстрації не є звільненням за рішенням керівника. Таке рішення дійсно може розглядатись як вид відповідальності за адміністративний або дисциплінарний проступок особи. Однак у цьому випадку звільнення відбувається відповідно до вимог закону.