ОГЛЯД ЗМІ. "Крізь терни до ВРЮ"

Видання: "Закон і Бізнес"
Номер видання: №11 (1205)
Автор: Марія Опренко

Майже рік минув з того моменту, коли Вища рада юстиції припинила свою роботу через набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Втім, передбачений законодавцем порядок переобрання її членів став швидше каменем спотикання для охочих зайняти крісла у ВРЮ. Достеменно не відомо, як вплине на формування її складу й новий закон та чи не потягне за собою новий виток виборів низку судових спорів.

Естафета тривалістю в рік

Треба віддати належне намаганням відновити роботу ВРЮ протягом майже всього минулого року. Відповідно до вимог закону «Про відновлення довіри до судової влади» суб’єкти формування конституційного органу — з’їзди адвокатів, суддів, представники юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнська конференція працівників прокуратури — висунули своїх кандидатів. Утім, в умовах зміни політичного вектора держави та у зв’язку з мінливістю й неоднозначністю законодавчих норм результати принаймні двох з’їздів самі учасники тих дійств поставили під сумнів і вирішили шукати правди в суді. І якщо Вищий адміністративний суд уже поставив крапку в справі адвокатів і визнав неправомочним їх минулорічний квітневий з’їзд, то освітяни остаточного вердикту касаційної інстанції ще не дочекалися. Проте це вже не так важливо, адже закон «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачив новий етап перегонів до ВРЮ.

Так, відповідно до нового документа протягом 60 днів з моменту оприлюднення цього акта з’їзди адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ разом із всеукраїнською конференцією працівників прокуратури мають скликатися заново. Крім того, відбудеться призначення нових членів ВРЮ главою держави та парламентом. Останній, до речі, торік не дуже опікувався долею суддівських кадрів, заплющивши очі на невиконання своїх повноважень у частині призначення членів Ради за своєю квотою.

За новими правилами, глава держави призначатиме членів ВРЮ на підставі результатів відкритого конкурсу, положення про проведення якого він має затвердити особисто. Про початок конкурсу й можливість подання документів, необхідних для участі, кандидати дізнаватимуться через оголошення на веб-сайті представництва Президента. І з’явитися воно має не пізніше ніж за 45 діб до дня проведення відбору. Тобто з 13 березня воно вже повинне бути. Також згідно із законом особа, яка відповідає всім вимогам та має бажання бути призначеною членом ВРЮ з’їздом суддів, адвокатів, освітян або всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, звертається до секретаріату ВРЮ із заявою про подання документів не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення з’їзду або конференції.

Проте всім суб’єктам формування конституційного органу необхідно поквапитися. Адже секретаріат ВРЮ має бути повідомлений про дату та місце проведення з’їздів та конференції за 45 днів. Наразі, за даними прес-служби ВРЮ, про свій форум повідомили тільки адвокати, які сподіваються призначати нових членів до постійно діючого органу 24—25 квітня. Інші поки що із датою не визначилися. Схоже, законодавчі строки як для влади, так і для постійно зайнятих правників поки що існують для того, щоб їх порушувати.

Призначення ж членів ВРЮ народними обранцями відбудеться в порядку, встановленому Регламентом ВР, який також доповнився нормами, що деталізують порядок висування кандидатур і голосування за них.

Присяга для своїх

Як відомо, приступити до своїх обов’язків зможуть особи, які склали присягу члена ВРЮ. Причому законодавець вирішив розділити таку церемоніальну функцію між усіма суб’єктами формування її складу. Відтепер новопризначені члени ВРЮ присягатимуть перед тією аудиторією, яка їх обрала. Така новела суттєво відрізняє колишню й теперішню процедури, адже досить довго членство у ВРЮ залежало від наявності часу в народних обранців та їх настроїв. І нарешті цю залежність скасовано: кандидати будуть клястися в чесності, неупередженості й добросовісності перед вузьким колом виборців, які делегували їх на ці посади.

З одного боку, це можна вважати позитивним моментом реформи, адже в такий спосіб нібито усувається можливість політичного впливу на майбутніх членів ВРЮ. З другого — залишається не дуже зрозумілою процедура присяги тими особами, які входять до складу органу за посадами, — Головою Верховного Суду, міністром юстиції та Генеральним прокурором.

Виходячи з логіки закону, можна припустити, що, наприклад, Павло Петренко складе присягу перед парламентом, адже суб’єктом його обрання на посаду є ВР (щоправда, виконав він цю процедуру ще за старим законом). Разом з тим Генеральний прокурор призначається Президентом за поданням парламенту, а Голова ВС обирається Пленумом. Чи повинні вони присягати перед тими, кому зобов’язані посадами? Чи має Петро Порошенко в урочистій атмосфері благословити Віктора Шокіна на роботу у ВРЮ, а Пленум ВС вислухати від Ярослава Романюка зобов’язання бути чесним і неупередженим?

Від з’їзду не втечеш

Утім, присягати перед з’їздом — справа не з легких. Адже, оскільки віднині ВРЮ функціонуватиме на постійній основі, обрані члени повин­ні оформити відрядження зі свого постійного місця роботи й, очевидно, вже після цього присягнути перед колегами. А адвокатам ще й зупинити дію свого свідоцтва відповідно до ч.1 ст.7 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Не виключено, що встигнути вчинити всі передбачені чинним законодавством дії (написати заяви про відрядження чи звільнення й дочекатись їх перетворення на наказ керівництва) та вступити на посаду безпосередньо на з’їзді новообрані члени не встигнуть.

І якщо прокурорам, адвокатам та освітянам скликати з’їзди необхідно для обрання нових членів ВРЮ (де вони теоретично можуть одразу й скласти присягу), то володарям мантій доведеться збиратися лише для того, аби заслухати клятву доброчесності від раніше призначених колег. Адже ще наприкінці вересня минулого року законники заповнили свою квоту у ВРЮ. За рішенням з’їзду на відповідні посади були обрані:

• суддя Вищого адміністративного суду Олексій Муравйов;

• суддя Вищого господарського суду Наталія Волковицька;

• суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Олійник.

Щоправда, результати виборів з огляду на зміни, внесені до закону «Про Вищу раду юстиції» законом №192-VIII, теоретично можна поставити під сумнів, бо вимоги до кандидатів стали набагато суворішими. Зокрема, суддя, висунутий будь-яким суб’єктом формування складу конституційного органу, повинен щонайменше 15 років носити мантію. І це — на момент призначення. Раніше такі вимоги, як наявність мінімального стажу (20 років) пред’являлися тільки до кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Утім, і самі законники у своєму колі остаточно ще не визначилися з тлумаченням нової норми й висловлюють протилежні точки зору. Через це, як повідомили в Раді суддів, це питання обговорюватиметься безпосередньо на черговому позачерговому з’їзді.

Вивчивши біографії членів ВРЮ, призначених у вересні минулого року, можна побачити, що новим критеріям відповідає лише Н.Волковицька, яка перебуває в суддівських лавах з 1992 року. Олексій Муравйов одягнув мантію в лютому 2000-го, а Алла Олійник — у 2003-му. Отже, станом на вересень 2014 року вони мали 14,5 та 11 років суддівського стажу відповідно. А згідно з «Прикінцевими положеннями» закону №192-VIII з’їзд суддів призначає членів ВРЮ в порядку, передбаченому законом «Про Вищу раду юстиції», з урахуванням унесених цим законом змін, не пізніше спливу 4-го року повноважень членів ВРЮ, призначених з’їздом суддів до набрання чинності законом. І, хоча ця норма де-юре робить пасаж у майбутнє, не виключено, що на з’їзді доведеться знову проводити вибори, аби кандидати пов­ністю відповідали кваліфікаційним вимогам «справедливого суду», а їх обрання не стало приводом для судового оскарження й пов’язаної із цим процесуальної тяганини.

Тож єдине, чого може сьогодні вимагати суспільство від суб’єктів формування ВРЮ, — не зволікати й не нехтувати строками. Адже тільки сумлінне дотримання процедури висування та призначення кандидатів у передбачений законом термін зведе нанівець усі нарікання щодо легітимності кандидатів — суспільство перестане вважати їх сірими кардиналами. А загальне дотримання вимог закону стане показником реальної його дії в часі та просторі, що є, мабуть, найголовнішою ознакою правової держави. Якщо, звісно, ставити за мету розбудову саме такої.

P.S. Після виходу номеру у друк стало відомо, що у п’ятницю, 13 березня, Генеральна прокуратура України повідомила секретаріат ВРЮ про час та місце проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури. Дата проведення конференції – 27 квітня.
Цього ж дня у газеті «Голос України» та на веб-сайті Міністерства освіти і науки оприлюднено офіційне повідомлення щодо проведення з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Датою проведення  заходу обрано 28 квітня. Натомість і голова держави в останній день відведеного строку оголосив на офіційному веб-сайті  про проведення конкурсного добору кандидатів для призначення членів ВРЮ.

ПРЯМА МОВА

Валентина СІМОНЕНКО, голова Ради суддів України:

— Безперечно, з’їзд суддів буде скликано. Нас це зобов’язує зробити закон — суддям необхідно дообрати членів ВККС. Що стосується призначення членів ВРЮ, то наразі жодного члена цього органу немає. Вони мають бути делеговані туди через 60 днів з моменту набуття законом сили. Що стосується тих кандидатів, яких обрали ми, то питання щодо їх пере­обрання може порушуватися лише в розрізі розуміння закону. Адже на момент їх призначення в минулому році діяв старий закон і вимоги були інші. До того ж у «Перехідних положеннях» закону не вимагається переобирати тільки тих членів, які були обрані з’їздом суддів. Тим самим законодавець фактично визнає їхні повноваження, навіть за тих умов, що їх стаж за деякими критеріями не відповідає новим вимогам. Утім, це питання може бути обговорено на з’їзді, адже повинна бути дискусія, і нічого тут страшного немає.

Олексій МУРАВЙОВ, суддя Вищого адміністративного суду України:

— Щодо свого членства у ВРЮ я ще остаточно не визначився. Просто не вирішив для себе, чи буду там працювати. До того ж, за новим законом, до членів цього органу прописані дещо інші кваліфікаційні вимоги, ніж були до того. Отже, цю проб­лему для себе я ще не розв’язав. Маю намір поспілкуватися з колегами й уже потім визначитися зі своїм майбутнім.