ОГЛЯД ЗМІ. Допоміг — і спасибі

Як зміниться життя помічників суддів після втрати статусу державних службовців
№15 (1209) 11.04—17.04.2015
ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Урядовці переконані, що державними службовцями мають бути всі працівники апарату, крім помічників суддів. Це створює ризик втрати частини переваг, але водночас може надати й додаткові права.

Особисті зв’язки

Розповідаючи про свій законопроект «Про державну службу» (№2490), урядовці серед його переваг відзначають розмежування політичних та адміністративних посад. Зокрема, відповідно до змін статус державних службовців утратять перші заступники та заступники міністрів, радники й помічники Президента, працівники секретаріатів Голови Верховної Ради, патронатних служб Прем’єр-міністра та інших членів Кабміну.

Так само не вважатимуться чиновниками народні депутати разом зі своїми помічниками, працівники державних підприємств, установ та організацій, державних органів, які виконують функції з обслуговування тощо.

Серед тих, хто позбудеться статусу держслужбовців, і помічники суддів. Водночас інші працівники апарату ними залишатимуться й надалі. Очевидно, це пов’язано з тим, що, на

думку урядовців, помічник судді — особа, яка працює не на суд чи державу, а допомагає виключно своєму безпосередньому керівникові, таким чином наближаючись до працівників патронатної служби чи помічника народного депутата.

Про те, що такі зміни очікуватимуть помічників суддів, можна було здогадуватися ще після ознайомлення із законом «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якого служителі Феміди самостійно здійснюють добір помічників. «Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді», — йдеться в документі. Черговою ж ініціативою урядовці, схоже, вирішили закріпити норму, згідно з якою помічник працює безпосередньо й тільки на «свого» суддю.

Начальник місце береже

Очевидно, помічники суддів не будуть у захваті від намагань позбавити їх нинішнього статусу. Найперше, чого вони позбудуться, — це гарантії роботи. Звільнити держслужбовця значно складніше, ніж простого громадянина. До того ж прив’язка до конкретного законника означатиме, що в разі втрати ним посади така ж доля спіткає й помічника. Подібним чином помічники нардепів втрачають роботу, якщо їхній шеф програє вибори.

До того ж судді досить часто переводяться до установ у інших містах. У такому разі важко сказати, чи погодиться на зміну місця проживання й помічник.

Ще один неприємний момент — зростання особистої залежності від безпосереднього

керівника, який зможе в будь-який час вимагати його звільнення. Керівник апарату в такому разі не зможе залишити особу на посаді.

Разом з тим судді працюватимуть із тими помічниками, яких уважають кваліфікованими та з якими знаходять спільну мову. А це, за задумом законодавця, має полегшити виконання службових обов’язків.

Мої роки — моє багатство?

Серед основних переваг державної служби завжди було пенсійне забезпечення. Чинний закон передбачає, що пенсія чиновникам призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Крім цього, особи, які присвятили себе службі державі, могли піти на заслужений відпочинок дещо раніше.

Тому, можливо, дізнавшись про законодавчі зміни, дехто з помічників суддів почав непокоїтися саме із цього приводу. Однак у цьому питанні їх можна заспокоїти (і разом з тим засмутити всіх інших працівників апарату в судах). Відповідно до ініціативи пенсійне забезпечення держслужбовців здійснюватиметься згідно із законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тому бонуси були б утрачені в будь-якому разі.

Водночас документ зберігає за чиновниками та членами його сім’ї право на медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Звісно, право на медичну допомогу має кожен громадянин, але, наприклад, урядники, які працюють в установах

Печерського району столиці, приписані до лікарні Державного управління справами, яка вважається значно кращою від звичайних лікарень у Києві.

Робота без надбавки

Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» давав працівникам апарату надію на те, що найближчим часом вони отримуватимуть значно вищі оклади. Відповідно до цього акта розмір нарахувань працівникові апарату суду, посада якого віднесена до 6-ї категорії, установлюється на рівні 30% посадового окладу судді першої інстанції. Оклади ж працівників апарату, посади яких віднесені до кожної наступної категорії, визначаються з кое­фіцієнтом 1,3 пропорційно окладам працівників попередньої категорії. При цьому згідно із законом Кабмін у 3-місячний строк із дня набрання чинності новаціями має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цими нормами.

Аби нові правила почали діяти швидше, Рада суддів навіть звернулася до Кабміну з питанням щодо приведення зарплати працівників апарату до вимог закону.

Водночас усі сподівання працівників апарату судів можуть розбитись об новий закон «Про державну службу», проектом якого пропонується виключити вказане положення про визначення розміру їхньої заробітної плати. «Якщо буде проголосований такий проект, то посади працівників апарату судів і надалі залишаться найменш оплачуваними посадами серед усіх державних службовців із посадовим окладом 1218 грн.», — б’ють на сполох працівники апарату Господарського суду

Івано-Франківської області, які звернулися з відкритим листом до Президента, Прем’єр-міністра та інших представників державної влади.

Якщо ж після ухвалення акта помічники суддів усе ж розпрощаються з усіма перевагами держслужби, це означатиме, що вони отримають і певні нові права. Наприклад, зможуть вступити до політичної партії та вести агітацію. Більше того, якщо держслужбовець не може організовувати страйки та брати в них участь, то помічник судді за бажання піде й на такий крок. Вимагаючи, наприклад, повернути колишній статус або передбачений чинним законом розмір окладу.