Здійснення судочинства Ширяївським районним судом

У зв’язку з виникненням значного суспільного інтересу щодо розгляду справ Ширяївським районним судом Одеської області повідомляємо наступне.

В період з 15.06.2015 року по 21.06.2015 року вище зазначеним судом було розглянуто та внесено судових рішень до ЄДРСР в кількості 95 справ, із них 17 матеріал кримінального провадження, 61 цивільна справа та 17 матеріалів про адміністративне правопорушення.

Одне з них висвітлимо в наступному:-

Розглянуто матеріал кримінального провадження: № 1-кп/518/70/2015, справа                   № 518/858/15-к, відносно громадянина Г, 12 вересня 1977 року народження, уродженця с. Баланівка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, українця, невійськовозобов’язаного, освіта середня, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює підсобним робітником, раніше  не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289, КК України,

22.04.2015 року  біля 00:30 години мешканець с. Мар'янівка Ширяївського району Одеської області Г., 12.09.1977 року народження, працюючий  на посаді підсобного робітника у фермерському господарстві, головою якого являється М, 26.04.1965 року народження, маючи вільний доступ, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись корисливими мотивами, не маючи посвідчення водія, таємно заволодів автомобілем моделі  ЗІЛ-ММЗ, який знаходився на території фермерського господарства  та належить мешканці смт Ширяєве Ширяївського району Одеської області М., 26.02.1967 року народження, з метою на ньому покататись, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій М. матеріальний збиток на загальну суму 22889 гривень, що підтверджується висновком експерта.

В судовому засіданні обвинувачений Г. свою вину визнав в повному обсязі, обвинувальний акт і надані в ході досудового розслідування свідчення підтримав, зазначив, що дійсно 22.04.2015 р. близько 00.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не маючи посвідчення водія таємно заволодів автомобілем ЗІЛ-ММЗ, який знаходився на території фермерського господарства, щоб покататися на ньому. У скоєному щиро розкаюється, обіцяє стати на шлях виправлення, просить суворо не карати.

Потерпіла М. в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її присутності, показання, дані на досудовому слідстві, підтримує, міру покарання просить призначити на розсуд суду. Цивільний позов заявлятиме після винесення вироку.

За відсутності заперечень інших учасників судового процесу судом здійснено розгляд справи без участі потерпілої.

Оскільки обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, дав свідчення, в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини справи, враховуючи думку прокурора, який вважає, що можливо розглянути справу відповідно до ч. 3  ст. 349 КПК України, а саме допитати обвинуваченого та дослідити характеризуючи його матеріали, вислухавши думку обвинуваченого Г., який не заперечував проти вказаного порядку розгляду справи, думку захисника Б., який підтримав пропозицію прокурора, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про можливість розгляду кримінального провадження на підставі ч.3 ст. 349 КПК України та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та здійснити лише допит обвинуваченого й дослідити характеризуючі його матеріали.

Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає доведеною вину Г. у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому Г., відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого (а.м.к.п. 48-58), який позитивно характеризується за місцем проживання, працює підсобним робітником у ФГ, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не віськовозобовязаний, судимостей не має. Також суд приймає до уваги, що обвинувачений має молодий вік та враховує обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому Г., а саме - щире каяття, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Суд, визначаючи іспитовий строк обвинуваченому Г., вважає необхідним покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі - автомобіль моделі ЗІЛ-ММЗ, переданий на зберігання потерпілій М. під зберігальну розписку, на підставі положень п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України залишити у власника - потерпілої М.

Керуючись  ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

Г.  визнати винним за ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого Г. від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно ст. 76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, покласти на Г. наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

                                Прес-служба Ширяївського  районного суду Одеської області