Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №205/4192/23 сформував правовий висновок щодо підстав звільнення особи від відбування покарання з випробуванням та недостатність статусу ФОП для прийняття судом такого рішення.
ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду, якою було застосовано щодо обвинуваченої ст.75 КК України та вказав, що апеляційний суд не зазначив переконливих підстав уважати необґрунтованими висновки місцевого суду про призначення покарання, не зазначив, чому вважає висновки Верховного Суду, на які послався суд першої інстанції, такими, що не підлягають застосуванню в цьому провадженні, не навів належного обґрунтування такого ставлення засудженої до скоєного, яке виявляється в дійсно критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді та бажанні залагодити провину, не вказав якими конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, підтверджується факт щирого каяття, у яких матеріалах кримінального провадження він знайшов своє відображення.
Суд апеляційної інстанції безпідставно залишив поза своєю увагою те, що не можна щиро каятися у діянні, визнаному судом доведеним, зокрема щодо мети збуту наркотичних засобів, і одночасно заперечувати встановлені обставини вчиненого з метою збуту предметів кримінального правопорушення діяння, що є алогічним само по собі.
Щодо доводів касаційної скарги про необґрунтованість висновків апеляційного суду стосовно наявності у засудженої міцних соціальних зв`язків, то вони також є переконливими.
Виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була надана апеляційному суду, свідчить про набуття обвинуваченою статусу ФОП.
Проте, як обґрунтовано зазначено прокурором в касаційній скарзі, матеріали провадження не містять доказів, які би підтверджували факт здійснення підприємницької діяльності.
Сам по собі статус ФОП не можна вважати достатнім підґрунтям до висновку про можливість виправлення особи без відбування покарання, оскільки він автоматично не свідчить про здійснення соціально корисної діяльності, про отримання засудженою законних доходів для забезпечення власних потреб, про встановлення та підтримання соціальних в`язків та комунікацій, притаманних законній господарській діяльності.
Матеріали кримінального провадження не містять також фактичних даних щодо підтвердження вагомої і дієвої участі засудженої у організації життя своєї сім`ї відповідно до загальнопоширених норм і правил моралі, про її позитивний вплив на розвиток і виховання власних дітей через відповідні докази їх соціальної поведінки, навчання чи праці.
Підставою до звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є обґрунтоване переконання суду, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, який ґрунтується на відомостях про вчинений особою злочин, характер суспільно небезпечного діяння, зміст протиправної поведінки. про особистісні прояви винуватої особи в головних сферах життєдіяльності, її соціально-демографічні властивості, спосіб життя, соціальні зв`язки, посткримінальну поведінку, наскільки її ціннісні орієнтири збігаються із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі, соціально-психологічну характеристику тощо.
Натомість ухвала апеляційного суду не містить фактичних даних, які би відображали факт дійсної соціальної переорієнтації особи та вказували на критичну оцінку винною своєї протиправної поведінки.
З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.