Оцінка судом клопотання адвоката про відкладення розгляду справи на предмет поважності причин щодо участі у судовому засіданні - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 380/24311/23 сформулював правову позицію щодо обов’язку суду здійснювати індивідуальну оцінку поважності причин неявки учасника справи у судове засідання.

КАС ВС у цій справі скасував рішення суду апеляційної інстанції,  справу направив на новий розгляд до апеляційного адміністративного суду, зазначивши, що незважаючи на клопотання представника позивача - адвоката  про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу не навів жодних мотивів неврахування зазначених у клопотанні причин як поважних та неможливості відкладення розгляду справи, у зв`язку з заявленим клопотанням.

Вирішуючи спір, з метою своєчасного судового розгляду, суд апеляційної інстанції  не дотримався передбаченої частиною першою статті 2 КАС України вимоги щодо справедливого судового розгляду, що призвело до того, що справа розглянута за відсутності представника позивача - адвоката  з порушенням загальних принципів адміністративного судочинства; дискреційні повноваження щодо вирішення питання про відкладення судового розгляду суд апеляційної інстанції використав без дотримання принципу пропорційності.

КАС ВС вказав, що судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж.

Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою.

Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права.

Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації.

При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.