Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У зв’язку з виникненням значного суспільного інтересу щодо розгляду справ Ширяївським районним судом Одеської області повідомляємо наступне.
В період з 23.11.2015 року по 29.11.2015 року вище зазначеним судом було розглянуто та внесено судових рішень до ЄДРСР в кількості 66 справ, із них 15 матеріалів кримінального провадження, 37 цивільних справ та 14 матеріалів про адміністративне правопорушення.
Одне з них висвітлимо в наступному:-
Розглянуто матеріал кримінального провадження: № 1-кп/518/113/2015, справа 518/1658/15-к, відносно М, 1986 року народження, уродженця та мешканця с. Кочурівка Котовського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, відбувавшого покарання в ШВЦ-111, раніше судимого: 16.01.2014 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ст. 119 ч. 1 КК України до 4-х років обмеження волі, та на підставі Ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 05.06.2014 року застосовано Закон України «Про амністію», відповідно до п. 6 даного закону скорочено не відбуту частину покарання на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України:
Обвинувачений М., будучи особою раніше судимою 16.01.2014 року Котовським міськрайонним судом Одеської області за ст.. 119 ч. 1 КК України до 4-х років обмеження волі, та на підставі Ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 05.06.2014 року застосовано Закон України «Про амністію», відповідно до п. 6 даного Закону скорочено не відбуту частину покарання на 2 роки, під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, в ШВЦ-111, до якого прибув 22.05.2014 року, та того ж дня був ознайомлений з правилами відбування даного виду покарання, в тому числі про заборону самовільно залишати територію виправного центру та робоче місце, про що дав відповідну розписку. Але, будучи ознайомлений з правилами та обов’язками засуджених, які відбувають покарання в місцях обмеження волі, М. приблизно о 21:10 годин, 20.09.2015 року, з метою ухилення від відбування покарання, самовільно без спеціального дозволу, залишив територію ШВЦ-111, після чого зник в невідомому напрямку. 23.09.2015 року о 12:05 в с. Вестерничане Котовського району Одеської області М. був затримай та доставлений до Котовського МВ ГУ МВС України в Одеській області, та переданий працівникам Ширяївького виправного центру УДПтС України в Одеській області.
В судовому засіданні обвинувачений М. винним себе в пред’явленому йому обвинуваченні за ст. 390 ч. 1 КК України визнав повністю та показав, що кримінальне правопорушення ним скоєно при встановлених судом обставинах, щиро розкаявся у вчиненому та просив не застосовувати до нього суворої міри покарання.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин справи, суд вважає недоцільним досліджувати інші докази по справі крім викладених. З такою позицією суду погодились інші учасники судового засідання. Учасники судового засідання правильно розуміють зміст зазначених обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не виникло та одночасно їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Виходячи з викладеного суд вважає вину обвинуваченого доказаною, дії М. суд кваліфікує за ст. 390 ч. 1 КК України за кваліфікуючими ознаками – самовільне залишення місця обмеження волі, вчинене особою, засудженою до обмеження волі.
При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, до обтяжуючих його покарання обставин відносить рецидив кримінального правопорушення, до пом'якшуючих його покарання обставин відносить щире каяття в скоєному і вважає, що він повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, оскільки будучи раніше судимим і відбуваючи покарання у вигляді обмеження волі, скоїв новий злочин в період відбування покарання з частковим приєднанням до призначеного покарання, не відбутого покарання за вироком від 16.01.2014 року Котовського міськрайонного суду Одеської області, яким він засуджений за ст.. 119 ч. 1 КК України до 4-х років обмеження волі, та на підставі Ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 05.06.2014 року застосовано Закон України «Про амністію», відповідно до п. 6 даного закону скорочено не відбуту частину покарання на 2 роки, виходячи із співвідношення: два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373, 374 КПК України, суд,- визнав М., 1986 року народження винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 71,72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання М. , не відбутого покарання за вироком від 16.01.2014 року Котовського міськрайонного суду Одеської області за ст.. 119 ч. 1 КК України до 4-х років обмеження волі, та на підставі Ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 05.06.2014 року застосовано Закон України «Про амністію», відповідно до п. 6 даного закону скорочено не відбуту частину покарання на 2 роки, виходячи із співвідношення, виходячи із співвідношення: два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі та остаточно міру покарання визначити в виді одного року одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання М. рахувати з 23.09.2015 року, як вказано в ухвалі Ширяївського районного суду про обрання запобіжного заходу.
Прес-служба Ширяївського районного суду Одеської області