Здійснення судочинства Ширяївським районним судом

У зв’язку з виникненням значного суспільного інтересу щодо розгляду справ Ширяївським районним судом Одеської області повідомляємо наступне.

В період з 22.02. по 28.02.2016 року вище зазначеним судом було розглянуто та внесено судових рішень до ЄДРСР в кількості 82 справи, із них 35 матеріалів кримінального провадження, 41 цивільну справу та 6 матеріалів про адміністративне правопорушення.

Одне з них висвітлимо в наступному:-

Розглянуто матеріал кримінального провадження: 1-кп/518/34/2016, справа № 518/230/16-к, відносно З., 1991 року народження, українця, громадянина України, уродженця м. Рені Ренійського району Одеської області, не маючого реєстрації, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України:

З., 1991 року народження, раніше судимий за вчинення ряду злочинів, останній раз - 02.06.2014 року Ренійським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 2 КК України, за яке отримав покарання у вигляді 2-х років обмеження волі у Ширяївському виправному центрі УДПтС України в Одеській області (№111).

25.12.2015 року близько 19:30 З. перебуваючи на території Ширяївського виправного центру УДПтС України в Одеській області (№111), де працював різноробочим самовільно, без оформленого у встановленому законом порядку дозволу, залишив територію виправного центру, після чого пішов у невідомому напрямку.

З. обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України - тобто в самовільному залишенні місця обмеження волі, вчинено особою, засудженою до обмеження волі.

Дії обвинуваченого З., кваліфікуються за ч. 1 ст. 390 КК України самовільному залишенні місця обмеження волі, вчинено особою, засудженою до обмеження волі.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений З., свою провину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини справи, як вони викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що він самовільно залишив місця обмеження волі, з корисливими мотивами.

Таким чином, суд вважає, доведеним той факт, що З., перебуваючи на території Ширяївського виправного центру УДПтС України в Одеській області (№111), де працював різноробочим, на шлях виправлення не став, потрібних висновків для себе не зробив та 25.12.2015 року близько 19:30 самовільно, без оформленого у встановленому законом порядку дозволу, залишив територію виправного центру чим вчинив новий злочин.

Оскільки обвинувачений З., визнав винуватість у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому суд з’ясував, чи правильно розуміє зазначена особа зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому З.,  пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.

Прокурором цивільний позов на стадії досудового розслідування не пред’являвся.

Судові витрати відсутні.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, пояснення обвинуваченого, суд вважає, що дії обвинуваченого З., вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 390 КК України як самовільне залишення місця обмеження волі, вчинено особою, засудженою до обмеження волі.

Призначаючи обвинуваченому З., покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим, дані про його особу, а саме характеристику, раніше судимого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає повне визнання вини, щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, та враховуючи вказані обставини, причини і умови, при яких було вчинено правопорушення, свідчать про те, що обвинуваченому З., доцільно призначити покарання пов'язане з позбавленням волі.  

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,- визнав  З., 1991 року народження у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 390 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (один) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ренійським районним судом Одеської області від 02.06.2014 року, у вигляді обмеження волі, яка склала на момент вчинення кримінального правопорушення три місяці дванадцять днів та остаточно призначити покарання З., 1991 року народження у вигляді одного року та  одного місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 14.01.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (із змінами, внесеним на підставі ЗУ № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання»), зарахувати засудженому З., 1991 року народження в строк відбутого основного покарання, строк його попереднього ув’язнення з 14.01.2016 року і до дня набрання законної сили вироку суду, із розрахунку - один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

    Прес-служба Ширяївського  районного суду Одеської області