Фінансовий порядок

Парламентарі пропонують виховувати повагу до судових органів суворішими санкціями
в„–36 (1282) 01.09—09.09.2016
ВЛАДИСЛАВ ШОКУН

Штрафи для громадян, які заважають судовому процесу, можуть зрости вдвоє. Найбільші ж санкції очікують тих, хто неодноразово впродовж року вчинятиме подібні дії: такі особи мають бути готові втратити до 34 тис. грн. Разом з тим навряд чи посилення відповідальності допоможе забезпечити порядок на засіданнях, особливо за умов, коли приміщення судів не охороняються, а порушників може бути кілька десятків.

Вийшли з-під контролю

Останнім часом все більшого поширення набули випадки тиску на судові органи. При цьому одним з найпопулярніших методів такого впливу стало залучення «громадськості». На практиці це виглядає так: до зали суду як «вільні слухачі» заходить кілька десятків осіб, які заважають розгляду справи. Зокрема, викрикують погрози, перебивають суддю, без дозволу проводять відеозйомку тощо. Таким чином, під тиск можуть потрапити не тільки самі законники, а й адвокати, прокурори чи свідки.

Інколи до Ради суддів за місяць надходить до десятка скарг законників на випадки

протиправного впливу. І при цьому чимало суддів намагаються впоратись із подібними ситуаціями самостійно, не залучаючи орган самоуправління.

Вдосконалити застосування одного з інструментів захисту прав суддів планують народні депутати. Так, у парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення відповідальності за прояв неповаги до суду та невжиття заходів щодо окремої ухвали суду)» (№5031).

Цією ініціативою пропонується посилити вже наявний механізм. Так, редакцією ст.1853 КпАП визначено, що прояв неповаги до суду, яка виявилась у непідкоренні осіб, котрі перебувають у залі засідання, розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а також у вчиненні дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у ньому правил, карається накладенням штрафу в розмірі від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340—1700 грн.).

Відповідно ж до ініціативи санкцію за такі дії пропонується посилити, встановивши штрафи в сумі від 20 до 200 н.м.д.г. Таким чином, верхня межа сягне 3400 грн.

Якщо ж особа вчинить аналогічне правопорушення протягом року, то стягнення матиме розмір від 500 до 2000 н.м.д.г. (8500—34000 грн.).

На запрошення відповідайте

Ще одна категорія громадян, які можуть

постраждати від ухвалення новацій, — свідки, потерпілі, позивачі та відповідачі, котрі неодноразово ігнорували запрошення на засідання. Відповідно до проекту штрафи за злісне ухилення від явки в суд можуть так само зрости до 3400 грн. Нині ж верхня межа покарання за такі дії становить 1700 грн. 200 н.м.д.г. доведеться заплатити також експерту чи перекладачу, який злісно уникає явки в суд. Якщо ж аналогічні дії особи вчинятимуть повторно протягом року, їх очікуватиме посилення відповідальності: штраф може досягти 34 тис. грн., як і для тих, хто порушує порядок на засіданнях.

Зробити відповідальність більш жорсткою планується й за невжиття заходів щодо окремої ухвали суду. Так, «залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу» каратиметься штрафом у розмірі від 20 до 200 н.м.д.г. Нині ж верхня межа стягнення за подібні дії становить 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поглиблення проблеми

«Зміни мають сприяти формуванню в Україні ефективного механізму неупередженого й об’єктивного судового захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб на засадах верховенства права, сприяти реалізації права на судовий захист, попереджати випадки прояву неповаги до суду та стимулювати суб’єктів, стосовно яких винесено окрему ухвалу, до своєчасного усунення відповідних передумов та чинників», — пояснив необхідність ухвалення

змін ініціатор проекту, позафракційний нардеп Євгеній Мураєв.

Однак навряд чи новації дозволять суттєво вплинути на незалежність судової системи. Фактично пропонується залишити всі ті самі механізми впливу на осіб, які виявляють неповагу до суду, що діють і зараз. Єдина відмінність — збільшення санкцій.

Якщо особа, котра заважає судовому процесу, нині ризикує втратити 1700 грн., то навряд чи її зупинить загроза подвоєння цієї суми. Це ж саме, очевидно, стосується і позивача, відповідача чи будь-кого іншого з учасників процесу: коли хтось із них систематично намагається затягнути розгляд, то навряд чи їх злякає можливе посилення відповідальності.

Ще складніше буде застосувати санкції до кількох десятків осіб, які заважають проведенню засідання в умовах відсутності охорони суду. А ця проблема стала надзвичайно актуальною для значної частини установ, які повністю втратили «підтримку» силовиків.

До того ж в останні роки представники «громадських організацій» намагаються зірвати засідання не тільки безпосередньо в залі суду, а й блокуючи роботу установи, обливаючи законників зеленкою чи погрожуючи їм «сміттєвою люстрацією». А правоохоронні органи на подібні ситуації майже не реагують.

Таким чином, нардепи можуть надати законникам той інструмент захисту, який буде ефективним лише в деяких випадках, але не допоможе уникнути тиску в інших ситуаціях.

Коментар «ЗiБ»

Чи зможуть запропоновані в проекті новації забезпечити дотримання порядку під час судових засідань?

МАРІЯ ЗЕЛІНСЬКА, суддя-спікер Солом’янського районного суду м.Києва:

— Передбачені в проекті зміни неефективні з огляду на маштаби прояву неповаги до суду в різних її формах як з боку учасників процесу, так і присутніх у залі судових засідань та представників засобів масової інформації. Крім того, потребує більш широкого тлумачення поняття «прояв неповаги до суду».

Повага до суду є важливим елементом загальної правової культури, гарантією своєчасного розгляду різних категорій справ. Законодавцям необхідно дослідити позитивний досвід США, Великої Британії, Європи в застосуванні принципу відповідальності за прояв неповаги до суду та запозичити його.

Науковці в різних статтях неодоразово наголошували, що в Україні дуже м’яка адміністративна відповідальність за неповагу до суду. Підвищення штрафних санкцій за таке правопорушення суттєво не змінить ситуації. Лише введення кримінальної відповідальності буде ефективним заходом. Так, кримінально-правові заходи захисту правосуддя успішно використовуються в багатьох країнах світу.

Хочу навести лише один з останніх прикладів, який свідчить про суворість юридичної відповідальності за прояв неповаги до суду в США. Американський адвокат Роберт Піплс засуджений до ув’язнення на 4 місяці за лайку на адресу федерального судді Кемерон-Макгован Каррі, яка відхилила його позов, де він

представляв сам себе, про що повідомляв The National Law Journal.

БОГДАН САНІН, суддя-спікер Окружного адміністративного суду м.Києва:

— На жаль, на посаді судді я досить часто бачив різні прояви неповаги не тільки від громадян, які звернулися по захист до суду, а й, як недивно, від представників суб’єктів владних повноважень.

Взагалі за останні 5 років простежується стійка тенденція в поведінці з боку представників органів влади при розгляді адміністративних справ: ігнорування ухвали суду про витребування доказів та безпосереднього їх обов’язку щодо участі в судових засіданнях, відверті прояви зневаги до суддів та судового процесу тощо. З 2011 року серед лідерів у цих питаннях були виконавча та податкова служби й органи, пов’язані з проведенням реєстраційних дій. У 2016-му беззаперечними лідерами стали приватні нотаріуси. При цьому окремі ухвали на протиправні дії, зобов’язання керівників відомств з’явитись у судові засідання не тільки не давали жодних результатів, а й викликали протилежну реакцію: у відповідь починали лаятись.

Протягом 2011—2012 років нашим суддям вдалося виробити механізм, за якого розпочалося застосування адміністративних штрафів, передбачених положеннями ст.1853 КпАП, до суб’єктів владних повноважень за невиконання вказівок суду. При цьому до адміністративної відповідальності притягувалися саме керівники органів влади. Був навіть такий випадок, коли одного з керівників виконавчої служби в один день було

притягнуто до адміністративної відповідальності в 10 різних адмінсправах. Значна сума штрафів мала для системи виконавчої служби ефект холодного душу, після чого всі документи надавалися вчасно.

Ефект, скажу вам, був колосальний. ОАСК став першим судом в адміністративній юстиції, який уже у 2013 році отримував у більшості випадків (але бували винятки) всі необхідні документи.

До речі, варто зазначити, що постанови про накладення адміністративних штрафів ми направляли і до Національного агентства з питань державної служби, чим зумовлювали початок проведення службових перевірок щодо безвідповідальності таких посадових осіб.

Однак установлений максимальний розмір штрафу (1700 грн.) абсолютно не відповідає економічним реаліям, адже це менш як $70 (проти $200 у 2011-му). Є керівники суб’єктів владних повноважень, для яких це менш ніж 1/20 заробітної плати. Як наслідок, стримувальний ефект застосування цих положень втрачає свою вагу й, відповідно, результативність.

Події кількох останніх місяців, які широко висвітлювалися в ЗМІ (захоплення громадськими активістами будівлі Приморського районного суду м.Маріуполя, намагання зірвати засідання в Оболонському та Шевченківському районних судах м.Києва), загострили увагу громадськості на питанні недостатніх важелів впливу суддів на осіб, котрі зухвало порушують порядок у суді та заважають вести процес.

Тож, на мою думку, зареєстрований проект є

вкрай необхідним. А для підвищення ефективності ініціативи розмір штрафу можна було б збільшити вдвічі або використати мінімальну заробітну плату замість н.м.д.г.