Рада суддів не залишилась осторонь проблем, з якими обителі Феміди стикнулися в перший тиждень жовтня: вторгнення до приміщень, пошкодження майна, тиск на володарів мантій.

У храмах Феміди нині неспокійно. І не тільки через те, що в їхні двері постукала судова реформа, а й тому, що вхід до багатьох установ став відкритим. Причиною «доступності правосуддя», зокрема, стала відсутність охорони. Як парадоксально це не звучало б, але сьогодні сама охорона потребує захисту, в тому числі фінансового.

Вартових бракує

Інформацією про втручання «громадських активістів» у роботу судів сьогодні вже нікого не здивуєш. Однак події, які недавно відбулися в Одеському апеляційному господарському суді та Господарському суді Одеської області, сколихнули всю суддівську спільноту.

Так, під час розгляду однієї зі справ активісти із «застосуванням психологічного та фізичного тиску» примушували володарів мантій ухвалити потрібне рішення. В таких умовах законники не могли продовжувати працювати, тому збори суддів двох згаданих установ (вони перебувають в одній будівлі) вдалися до радикальних заходів: припинили роботу.

Втручання в здійснення правосуддя, вважають

володарі мантій установ, стало можливим не в останню чергу через відсутність належної охорони. Чому ж храми Феміди залишилися без вартових? Відповідь на це запитання варто шукати ще в минулорічних подіях.

Так, після ліквідації спецпідрозділу судової міліції «Грифон» (це відбулося 7 листопада 2015-го у зв’язку з набранням чинності законом «Про Національну поліцію») ситуація із забезпеченням судів охороною різко погіршилася. «І так було не все добре, а стало втричі гірше», — зауважив голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, додавши, що «грифонівці» теж не могли взяти під свій цілодобовий нагляд усі інституції.

У той же час законодавець передбачив: замість «Грифону» храми Феміди оберігатиме відомча воєнізована охорона ДСАУ. Остання зробила все, що було їй під силу для започаткування діяльності відомчої охорони. Так, ще в жовтні 2015-го з’явився наказ щодо створення держустанови «Служба судової охорони». Вона вже має свій статут. У листопаді затвердили положення про цю структуру та зареєстрували її в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Однак коштів для старту діяльності ССО у 2016-му держава не виділила.

До створення ССО порядок мали б забезпечувати Нацполіція та Національна гвардія. Але, як пояснювали в поліції, в них не вистачає працівників для охорони всіх судів. Тому велика кількість установ залишалася без захисту. Ситуація ще ускладнюється тим, що відсутній документ, який мав би врегулювати тимчасовий порядок здійснення охорони.

Так, 9 листопада 2015 р. Кабмін прийняв постанову, відповідно до якої тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень відомчою воєнізованою охороною, охорона судів забезпечується силами Нацгвардії та Нацполіції. Тимчасовий порядок охорони був погоджений, є відповідний наказ міністра внутрішніх справ і доручення керівнику Нацполіції зареєструвати його в Міністерстві юстиції. Хоча постановою Кабміну передбачено зробити це в тижневий строк, станом на сьогодні наказ не зареєстровано.

«Якщо немає тимчасового положення, то в принципі у Нацгвардії та Нацполіції немає підстав охороняти приміщення судів», — повідомив журналістам під час брифінгу З.Холоднюк.

Хто розрахується

Утім, ДСАУ не втрачає надії і сподівається, що ситуація найближчим часом зміниться на краще. Адже новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачається: до 30 жовтня 2016-го Вища рада правосуддя та Міністерство внутрішніх справ повинні затвердити тимчасовий порядок забезпечення охорони судів. А Кабміну необхідно до 30 листопада визначитися з вичерпним переліком установ, які під свою опіку мають узяти Нацполіція та Нацгвардія.

Звичайно, надія є, а от 100-відсоткової гарантії немає. Адже, по-перше, невідомо, коли запрацює ВРП: закон про цей орган досі не прийнятий. По-друге, немає впевненості, що відомства, які гальмували процедуру затвердження тимчасового порядку охорони судів, не продовжуватимуть у такому ж дусі. І по-третє,

навіть якщо всі документи будуть завізовані, вартових для Феміди може не вистачити через кадровий голод у самій Нацполіції.

Тож, напевно, судам доведеться сподіватися на якнайшвидший початок роботи ССО. Як зазначається в законі, служба повинна запрацювати в повному обсязі не пізніше 1 січня 2018 р.

«Служба судової охорони — бюджетна установа. Для того щоб вона реально почала працювати, потрібні 877 млн грн. Коли ми захищали бюджетний запит, таку цифру погодили з Мінфіном. На жаль, у проекті держбюджету ця сума зменшена до 50 млн грн. Їх вистачить тільки на зарплату працівникам. Це нелогічно і неправильно, бо судова охорона не може працювати, якщо немає ні поточних, ні капітальних видатків, ні спецзасобів», — зауважив З.Холоднюк.

Багато судів заплатили велику ціну за відсутність охорони: в них пошкоджено майно, завдано шкоди здоров’ю володарів мантій, відкладено розгляд деяких справ. Нині представники органів судової влади запевняють: зроблять усе можливе, аби документи, необхідні для діяльності вартових Феміди, були прийняті, а урядовці та парламентарі не пошкодували бюджетних коштів на захист установ.

Утім, скептики сумніваються, що замість 50 млн грн. на охорону виділять майже 1 млрд грн., і припускають: якщо можновладці не зроблять свій фінансовий внесок, розплачуватися доведеться громадянам, для яких стане небезпечно ходити до суду, та володарям мантій, котрі через відсутність захисту та

гарантій незалежності не зможуть ухвалити справедливе та неупереджене рішення.

Забезпечення охороною судів (інфографіка станом станом на 1.10.2015)