Здійснення судочинства Ширяївським районним судом

У зв’язку з виникненням значного суспільного інтересу щодо розгляду справ Ширяївським районним судом Одеської області повідомляємо наступне.

В період з 19.12. по 25.12.2016 року вище зазначеним судом було розглянуто та внесено судових рішень до ЄДРСР в кількості 69 справ, із них 14 матеріалів кримінального провадження, 46 цивільних справ та 9 матеріалів про адміністративне правопорушення.

Одне з них висвітлимо в наступному:-

Розглянуто матеріал кримінального провадження: №1-кп/518/63/2016, справа  №518/1371/16-к, відносно К., 1992 року народження, уродженця та  мешканця  с. Талмази, район Штефан-води, вул.Ізварілор, 12 р. Молдова, цигана, громадянина р. Молдова, з початковою освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.

Обвинувачений К., 15.07.2016 року, близько 23:00 години, керуючись корисливими мотивами, прийшов до домоволодіння Б., мешканця с. Жовтень Ширяївського району Одеської області, де через не зачинену хвіртку, проник на територію вказаного домоволодіння, де з підсобного приміщення, яке не було обладнане дверима,  з метою заволодіння транспортним  засобом – мопедом моделі «ТХМ 50 QТ-В», синього кольору, вартість якого, згідно висновку товарознавчого дослідження складає 6850 гривень, викотив мопед на вулицю, після чого завів його та зник з місця пригоди, спричинивши потерпілому збиток на вказану суму.

             В судовому засіданні обвинувачений К. винним себе в пред’явленому йому обвинуваченні за ст. 289 ч. 2 КК України визнав повністю та показав, що кримінальне правопорушення ним скоєно при встановлених судом обставинах,  щиро розкаявся у вчиненому та просив не застосовувати до нього суворої міри покарання.        

            Потерпілий  Б. в судовому засіданні показав, що у нього є мопед, який він залишав у себе в дворі. Вранці 16.07.2016 він помітив, що його мопед зник. Через деякий час працівники поліції повернули йому мопед, а К. відшкодував йому моральну шкоду в сумі 4000 гривень. До обвинуваченого претензій матеріального характеру не має, просив не позбавляти його волі.

             Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин справи, суд вважає недоцільним досліджувати інші докази по справі крім викладених. З такою позицією суду погодились інші учасники судового засідання. Учасники судового засідання правильно розуміють зміст зазначених обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не виникло та одночасно їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

             Виходячи з викладеного суд вважає вину обвинуваченого доказаною, дії К. суд кваліфікує за ст. 289 ч. 2 КК України за кваліфікуючими ознаками –  незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане із проникненням у приміщення.

             Обтяжуючих покарання обставин по справі суд не  вбачає.

             До пом’якшуючих покарання обставин відносить - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди потерпілому.

            Відповідно до ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті,  а тому вважає можливим визнати пом’якшуючими покарання обставинами, окрім перерахованих вище, також позитивну характеристику обвинуваченого з місця тимчасового проживання та молодий вік обвинуваченого.

            При обранні виду та міри покарання суд враховує суспільну небезпеку кримінального правопорушення, його тяжкість,  більше трьох перерахованих вище пом’якшуючих обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, та враховуючи думку потерпілого щодо призначення покарання, на підставі ст. 69 КК України суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за злочин вчинений обвинуваченим та призначити покарання у вигляді штрафу.                     

            Виходячи з наведеного та керуючись  ст.ст. 10, 368, 369 – 371, 373- 375 КПК України, 

            Суд  визнав винним К. 1992 року народження за ч. 2  ст. 289 КК України і призначив йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, у вигляді штрафу  в розмірі однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20400, двадцять тисяч чотириста гривень), без конфіскації майна.

            Засудженого К. звільнено з-під варти в залі суду.

                        Речовий доказ: залишено за належністю у відповідності до ст. 100 КК України.

Прес-служба Ширяївського  районного суду Одеської області