Здійснення судочинства Ширяївським районним судом

У зв’язку з виникненням значного суспільного інтересу щодо розгляду справ Ширяївським районним судом Одеської області повідомляємо наступне.

В період з 13.02. по 19.02.2017 року вище зазначеним судом було розглянуто та внесено судових рішень до ЄДРСР в кількості 63 справи, із них 16 матеріалів кримінального провадження, 36 цивільних справи та 11 матеріалів про адміністративне правопорушення.

Одне з них висвітлимо в наступному:-

Розглянуто матеріал кримінального провадження:№1-кп/518/21/2017, справа №518/73/17-к, відносно М., 1989 року народження, українки, громадянки України, не заміжньої, уродженки с. Суха Журівка Ширяївського району Одеської області, не працюючої, зареєстрованої за адресою с. Суха Журівка Ширяївського району, яка проживає за адресою: с. Мар’янівка, Ширяївського району, Одеської області, раніше не судимої, маючої на утримані чотирьох малолітніх дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачена М., 28.06.2016 року приблизно о 22:00 годині, мешканка с. Мар’янівка, Ширяївського району, Одеської області, гр. М., 1989 року народження, керуючись корисливими мотивами, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи за власним місцем мешкання, яке розташоване за адресою с. Мар’янівка Ширяївського району Одеської області, шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон марки «Lenovo А-516» сірого кольору ІМЕІ 863801028352364, слот (2) 863801028352372 бувшого у користуванні, який належить мешканцю с. Мар’янівка Ширяївського району Одеської області, гр. Г., 1993 року народження. Згідно висновку товарознавчого дослідження №11012017-2 від 11.01.2017 року вартість мобільного телефону марки «Lenovo А-516», сірого кольору ІМЕІ 863801028352364, слот (2) 863801028352372 бувшого у користуванні становить 941 гривню, спричинивши таким чином останньому матеріальну шкоду на суму 941 гривню, після чого викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Таким чином, громадянка М., 1989 року народження обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України –  таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Справа надійшла до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення від 23.01.2017 року, згідно якої потерпілий з однієї сторони та підозрювана (далі обвинувачена) з другої сторони дійшли згоди щодо формулювання та правової кваліфікації дій обвинуваченого саме за ч. 1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, розміру завданої шкоди, яка відшкодована потерпілому в повному обсязі до підписання сторонами угоди про примирення. Також сторонами узгоджено покарання, яке повинна понести обвинувачена за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій та потерпілому.

В судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала себе винною у вчиненні злочину, який їй інкримінується, повідомила про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, просила вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

В судовому засіданні потерпілий не заперечував проти укладення угоди про примирення з обвинуваченою, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та захисник не заперечували проти затвердження угоди про примирення.    

Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

На переконання суду форма та зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Зазначена в угоді міра покарання для обвинуваченої установлена в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, опитавши сторони кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки їх не виконання.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченою повністю відповідають вимогам законодавства, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України,  

Суд,  затвердив угоду про примирення, укладену 23.01.2017 року між обвинуваченою М. та потерпілим Г. в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160460000257 від 29.06.2016 року.

М. визнав винною у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України і призначив М. узгоджене покарання за ст.185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Речові докази: у відповідності до ст. 100 КК України повернув за належністю.

Прес-служба Ширяївського  районного суду Одеської області