Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Зміна розпорядника бюджетних коштів призведе до примарної економії, але реальної втрати незалежності
Наталія БОГАЦЬКА, голова Асоціації суддів господарських судів України, голова Одеського апеляційного господарського суду
Одним з основоположних завдань Асоціації суддів господарських судів України є сприяння розвитку системи господарських судів та відповідного судочинства. У вирішенні цього завдання не останню роль відіграє виявлення проблем організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів. Тому АСГСУ проаналізувала ситуацію, пов’язану зі знищенням наявної системи фінансування місцевих адміністративних і господарських судів.
Експеримент наживо
Така ініціатива закладена в законі «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII. Вона передбачає зміну порядку фінансового забезпечення місцевих спеціалізованих судів, що дає Державній судовій адміністрації можливість виключити названі суди з мережі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Як наслідок, до Ради суддів надійшли численні звернення адміністративних і господарських судів стосовно позбавлення їх функцій
розпорядника бюджетних коштів. Розглянувши це питання, РСУ рішенням від 4.11.2016 №72 рекомендувала ДСАУ (до внесення змін до закону №1402-VIII) ужити заходів щодо збереження наявної мережі розпорядників. Також вирішено створити робочу групу для напрацювання пропозицій щодо внесення відповідних змін до закону.
Вже в грудні минулого року РСУ прийняла рішення №85 щодо збереження функцій розпорядника бюджетних коштів за місцевими адміністративними та господарськими судами. У ньому зазначено, що норми ст.148 закону №1402-VIII, відповідно до яких місцеві спеціалізовані суди позбавляються функцій розпорядників бюджетних коштів, прямо впливатимуть на основоположний принцип незалежності судів і суддів. Адже останній забезпечується в тому числі й окремим порядком фінансування й організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом. На це, власне, і зверталася увага Верховної Ради.
На даний час місцеві спеціалізовані суди включені до реєстру розпорядників грошей державного кошторису як бюджетні установи. Це відповідає вимогам Бюджетного кодексу та дозволяє забезпечити належний рівень судочинства. Адже суди зможуть самостійно й оперативно вирішувати питання свого матеріально-технічного, кадрового забезпечення, що безпосередньо впливає на організацію роботи судів та якість і своєчасність розгляду спорів.
Водночас наказом ДСАУ «Про зміну статусу окремих розпорядників бюджетних коштів» від
14.12.2016 №265 Господарський суд Вінницької області одним із перших було позбавлено функцій розпорядника бюджетних коштів з 1.01.2017. Також установлено, що до 1.12.2017 за результатами аудиту буде визначена можливість подальшої передачі територіальним управлінням ДСАУ функцій розпорядників бюджетних коштів щодо всіх місцевих судів.
Підсумки впровадження нової моделі матеріально-технічного й фінансового забезпечення в пілотних судах ще не підбивалися, проте вони мають вагоме значення в контексті подальших дій ДСАУ.
Перший млинець — глевкий
З огляду на актуальність цих питань перед початком нового бюджетного року АСГСУ звернулася до Господарського суду Вінницької області з проханням проінформувати про стан матеріально-технічного й фінансового забезпечення діяльності установи в нових умовах.
За результатами опрацювання відповіді, що надійшла, було встановлено низку проблем, пов’язаних зі своєчасністю матеріально-технічного забезпечення суду. Зокрема, несвоєчасно були укладені договори про:
Так, унаслідок несвоєчасної оплати за договорами 21 квітня цього року відбулося повне від’єднання від мережі Інтернет (уперше за 15 років), що призвело до зриву судового засідання в режимі відеоконференції з іншим судом. Крім того, це унеможливило відправку, прийняття електронної пошти та підписання електронним цифровим підписом процесуальних документів тощо.
Сьогодні суд позбавлений можливості контролювати свої видатки та надходження, раціонально їх розподіляти, формувати пропозиції щодо внесення змін до кошторису. Також витрачається багато часу на процедуру погодження з територіальним управлінням необхідності укладення тих чи інших договорів щодо надання послуг, відсутня можливість планувати преміювання працівників апарату.
Попри те що суд не є розпорядником коштів, він повинен вести бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що передаються від ТУ ДСАУ та ставляться на його баланс. Тобто фактично відбувається дублювання роботи, що є зайвим і нераціональним.
Зі зміною розпорядника бюджетних коштів, а відповідно й установи, яка проводить нарахування та виплату заробітної плати, лікарняних тощо, працівники кадрової служби суду фактично щоденно змушені передавати до теруправління кадрові документи, як-от накази, листки непрацездатності, звіти тощо. Безумовно, таку процедуру важко назвати раціональним використанням робочого часу.
У свою чергу керівництво суду позбавлене можливості контролювати та раціонально розподіляти залишки коштів, які утворюються від економії фонду заробітної плати, шляхом установлення премій та надбавок працівникам установи відповідно до постанов КМ.
Отже, виходячи з викладеного, можна констатувати, що зміна розпорядника бюджетних коштів у пілотному суді господарської юрисдикції призвела до ускладнення ситуації з матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням, нераціонального використання робочого часу, дублювання однієї й тієї самої роботи працівниками установи та ТУ ДСАУ.
Із цього можна зробити тільки один висновок: зміна розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих господарських судів є нераціональним, неефективним способом матеріально-технічного забезпечення, а також заважає належній організації його роботи й виконанню суддями та працівниками апарату своїх обов’язків.
Тож питання, чи буде від позбавлення місцевих спеціалізованих судів функцій розпорядників бюджетних коштів досягнута проголошена мета — оптимізація фінансово-господарського
забезпечення, стає риторичним.
Невиправдане руйнування
Як зазначалося, на ризики, пов’язані з руйнуванням сталої системи фінансування судів, було вказано ще в рішенні РСУ №85. Однак дотепер відповідні зміни до законодавства не внесені, а судам утримати на належному рівні фінансово-господарське забезпечення без відповідних повноважень украй складно.
Вочевидь, будь-яка надмірна концентрація повноважень на центральному рівні не сприяє ефективній реалізації останніх, а лише створює додаткові перешкоди в розв’язанні елементарних господарських питань (своєчасного відправлення процесуальних документів, заміни картриджів, придбання паперу, ремонтування техніки тощо). І коли навіть у таких випадках закон вимагає обов’язкового залучення ще однієї установи — ДСАУ, гостро постає питання про доцільність зайвих витрат часу і сил на такі погодження.
У свою чергу з наближенням нового фінансового року знову виникає загроза позбавлення судів функцій розпорядників бюджетних коштів, навіть без урахування аудиту впровадження такої системи в пілотних установах. І це підтверджується надісланими проектами переліків структурних підрозділів, посад і кількості працівників апарату, в яких відсутні бухгалтерські служби.
Не ставлячи під сумнів професіоналізму працівників ДСАУ, які будуть змушені тримати руку на пульсі кожного українського суду, для збереження належного рівня роботи в ТУ ДСАУ необхідно буде створювати відповідні відділи та
розширяти штати. При цьому чисельність працівників у них має бути наближеною до загальної кількості працівників фінансових відділів місцевих спеціалізованих судів. Отже, «оптимізація» полягатиме в переміщенні штатних посад із судів до теруправлінь ДСАУ з прогнозованим погіршенням ефективності фінансово-господарського забезпечення перших.
Водночас не враховано, що місцеві спеціалізовані суди за чисельністю суддів та з огляду на адміністративно-територіальну юрисдикцію фактично є обласними судами. Наприклад, штатна чисельність суддів у Господарському суді м.Києва дорівнює 90 суддям, Окружного адміністративного суду м.Києва — 49.
Це означає, що оскільки територіальним управлінням ДСАУ буде досить тяжко перейняти обсяг фінансово-звітної роботи, наявні зараз у судах фінансово-економічні відділи будуть виключені з їх штатних розписів, а обсяг роботи фактично залишиться за судами.
Тож позбавлення судів функції розпорядників бюджетних коштів фактично перетворює ТУ ДСАУ на додаткових посередників у забезпеченні фінансово-господарської діяльності судів. Це стосується й питань, що потребують негайного вирішення. Такий стан справ негативно вплине на роботу судів та може створити передумови для порушення гарантій їх незалежності від інших гілок влади. Навпаки, було б доцільно надати функції розпорядників бюджетних коштів усім місцевим судам, у штаті яких є 15 і більше суддів.
Джерело ЗіБ
_03_03.png)
