Суд роз’яснив підстави усиновлення дитини без згоди батьків

Особи звернулися до суду з заявою про усиновлення дитини, яка є племінницею по лінії матері. Заявники зазначали, що мати дитини померла, а батько рішенням суду позбавлений батьківських прав щодо неї, опікуном дитини призначено бабусю. Вказували також на те, що дитина фактично проживає та виховується в їх сім'ї, перебуває під їх опікою та має рівні права з їх рідними дітьми.

Суд першої інстанції задовольнив заяву. Суд виходив з того, що малолітня дитина позбавлена батьківської опіки та догляду, а тому може бути усиновлена без згоди батька своєю тіткою та її чоловіком, які в силі піклуватися про неї та здійснювати догляд.

До апеляційного суду зі скаргою на рішення суду першої інстанції звернувся батько дитини.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, апеляційну скаргу задовольнив частково та у заяві осіб про усиновлення дитини відмовив.

Апеляційний суд вказав, що під умовами усиновлення слід розуміти установлені сімейним законодавством України вимоги, додержання яких є обов'язковим під час здійснення зазначеного юридичного акта.

Відповідно до ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків, яка має бути безумовною. Згідно з ч. 5 ст. 217 СК України письмова згода батьків на усиновлення їхньої дитини має бути посвідчена нотаріусом.

Згідно з частиною першою  ст. 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: невідомі;  визнані безвісно відсутніми; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.

Таким чином, усиновлення дитини за загальним правилом проводиться за обов'язкової згоди її батьків. Суд зауважив, що виключення цьому, встановлено ст. 219 СК України, зокрема,  відповідно до частини другої вказаної статті усиновлення дитини провадиться без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.

Суд роз’яснив, що така підстава передбачає наявність юридичного складу - багатоактного діяння, яке поєднує здебільшого пасивну поведінку (бездіяльність)), а саме: факт непроживання з дитиною понад шість місяців; факт непрояву щодо дитини батьківської турботи та піклування; факти відсутності виховного впливу на дитину та факт ненадання дитині матеріальної допомоги (утримання). Факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків. Окремого рішення суду на підтвердження цього факту не потрібно. Водночас суди повинні враховувати, що у випадках коли батьки не беруть участі у вихованні своєї дитини з поважних причин (через хворобу, перебування в тривалому відрядженні тощо), її усиновлення без їхньої згоди є неприпустимим (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Суд зазначив, що можлива ситуація, коли громадяни не проживають сумісно з дітьми і не займаються їхнім вихованням і утриманням з причин об'єктивного характеру (знаходження на стаціонарному лікуванні, під арештом, відбуття покарання в місцях позбавлення волі за вчинення правопорушення, той з батьків, з яким проживає дитина, не дає можливості виховувати дитину і спілкуватися з нею іншому з подружжя, який проживає окремо, і т. п.). У такому випадку неможливо говорити про ухилення батьків від участі у вихованні дитини, а це означає необхідність отримання їх згоди на усиновлення.

Апеляційний суд також звернув увагу, що рішення суду про позбавлення батька дитини батьківських прав скасоване, а суд апеляційної інстанції зробив преюдиційний висновок щодо недоведеності підстав для позбавлення особи батьківства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дитину не можна було удочерити без згоди батька, або без доведеності обставин, передбачених ч. 2 ст. 219 СК України, і то, лише за умови, що заявники заявляли вимогу про усиновлення дитини саме з названої підстави (рішення апеляційного суду Миколаївської області  від 10.07.2017 у справі № 489/2464/16-ц).