Верховний Суд захистив право військовослужбовця на відпустку по догляду за дітьми

Якщо малолітні діти позбавленні належного материнського піклування, військовослужбовець-чоловік має право на соціальну відпустку по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши 14.02.2018 касаційну скаргу громадянина V. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом V. до начальника Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю про визнання протиправною відмову у наданні соціальної відпустки по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та зобов'язання надати таку відпустку.

Позивач вважає відмову у наданні йому відпустки протиправною, оскільки двоє його дітей, 18.12.2015 року народження, позбавленні належного материнського піклування у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами.

Відповідач мотивував відмову тим, що надання військовослужбовцям–чоловікам такої відпустки в особливий період не передбачено, а також тим, що надання вказаної відпустки можливе лише за відсутності материнського піклування про дітей.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Київський апеляційний адміністративний суд Постанову суду першої інстанції скасував, у задоволені адміністративного позову відмовив.

Як вбачається із матеріалів справи, окрім двох дітей 2015 р.н. родина також виховує неповнолітню доньку дружини позивача, яка за станом здоров’я потребує постійного стороннього піклування. Дружина позивача за станом здоров’я повинна уникати фізичних навантажень, тому вона не може надавати постійного якісного догляду своїм малолітнім дітям.

У своєму рішенні Суд зазначив, що частиною 5 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що пільги стосовно соціального захисту, охорони материнства і дитинства, якими користуються військовослужбовці-жінки, поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у тому числі, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

Суд зазначив, що виняткові сімейні обставини родини позивача, відсутність материнського піклування про дітей, давали відповідачу можливість застосувати до позивача зазначену норму закону.

Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду взяла до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2012 у справі «Konstantin Markin v. Russia», де вказано, що потрібні дуже вагомі причини для обґрунтування доцільності обмежень прав військовослужбовців у сфері сімейного життя, що стосується відносин батьків зі своїми новонародженими дітьми.

За повідомленням прес-служби суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Рішення суду - http://reyestr.court.gov.ua/Review/72290565.