Особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити вирок суду в частині, що стосується її прав: ККС ВС

Вироком суду було затверджено угоду про визнання винуватості та визнано особу винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд призначив особі покарання у виді штрафу та вирішив питання щодо речових доказів – конфіскував кошти в сумі 4 212 300грн. у власність держави.

До апеляційного суду з апеляційною скаргою на вирок суду в частині конфіскації коштів звернулась особа з тих підстав, що конфісковані кошти не були коштами, отриманими злочинним шляхом, а є її власними, позиковими коштами. Особа зазначала про наявність у неї права на оскарження судового рішення як особи, щодо якої були застосовані такі заходи забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Суд апеляційної інстанції вказав, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу, та повернув апеляційну скаргу.

Суд послався на те, що відповідно до частини 2 статті 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

А згідно з ч. 4 статті 475 КПК України, вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього кодексу.

Суд дійшов висновку, що оскільки апелянт не є стороною кримінального провадження у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з ч. 4 ст. 394 КПК України не є суб'єктом права на апеляційне оскарження вироку суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

ККС ВС не погодився з таким висновком апеляційного суду, скасував ухвалу про повернення апеляційної скарги та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ВС зазначив, що оскільки статтею 394 КПК України не врегульовано питання апеляційного оскарження вироку на підставі угоди, якщо ним порушуються права іншої особи, яка не є учасником даного кримінального провадження, суд, вирішуючи питання захисту порушених прав такої особи, повинен звертатися до загальних норм кримінального процесуального закону.

Також відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

ККС нагадав, що відповідно до позиції Верховного Суду України у Постанові від 3 березня 2016 року (№ 5-347кс15) Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж у главі 31 КПК України, кореспондується із положеннями статті 24 КПК України й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.

Відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому статтею 394 КПК України, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено частиною другою статті 24 КПК України.

Відповідно до цієї норми закону кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Враховуючи наведене, ККС ВС вказав, що, повертаючи особі її апеляційну скаргу, апеляційний суд позбавив її такої можливості, що істотно вплинуло на захист її інтересів (постанова від 27.02.2018 у справі №761/42344/16-к).