Найголовніше за тиждень: закон про антикорупційний суд, зміни в Законі про ЖКП, висновок КСУ про скасування депутатської недоторканності, кваліфікаційне оцінювання суддів, плата за користування системою виконавчого провадження, освітній омбудсмен

Прийнято Закон про Вищий антикорупційний суд

Верховна Рада прийняла Закон "Про Вищий антикорупційний суд", проект якого був внесений до парламенту Президентом України ще у грудні 2017 року.

Закон визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Вищий антикорупційний суд здійснюватиме правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його підсудності.

Територіальна юрисдикція (підсудність) Вищого антикорупційного суду поширюватиметься на всю територію України.

Вищому антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

 Вищий антикорупційний суд мають сформувати протягом року з дня набрання чинності цим Законом: оголосити та провести конкурс на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та на посади інших суддів Вищого антикорупційного суду, за результатами проведеного конкурсу призначити суддів Вищого антикорупційного суду.

 Вищий антикорупційний суд розпочне роботу за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі щонайменше десять із яких мають бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

 Конкурс на посади антикорупційних суддів проводитиме ВККСУ, однак перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики перевірятиме не Громадська рада доброчесності, а спеціально створена Громадська рада міжнародних експертів.

 Прийнятий Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування

 Парламент відтермінував вступ в дію Закону «Про ЖКП»

 Парламент прийняв закон, яким відтерміновується до 1 травня 2019 року ведення в дію Закону «Про житлово-комунальні послуги», лише в частині регулювання комунальних послуг. Це вода, тепло, поводження з відходами, електропостачання і газ.

 Законом відтерміновано до 1 серпня 2020 року набрання чинності норми щодо застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за порушення строків встановлення засобів обліку теплової енергії та води і відтерміновано введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до 1 травня 2019 року (в частині регулювання комунальних послуг).

В той же час, з 10 червня цього року вводиться в дію послуга з управління багатоквартирним будинком. З наступного місяця власники багатоквартирних будинків зможуть самостійно обирати собі управителя.

«На виконання законів «Про ЖКП» та «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вже розробляється понад 50 підзаконних актів, 30 з яких вже затверджено.

Також уточнені перехідні положення щодо компенсації субсидій та пільг на внески, які стосуються встановлення лічильників, та на послуги з управління будинком.

Нагадаємо, Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» був прийнятий парламентом  22 червня 2017 року, Закон «Про житлово-комунальні послуги» - 9 листопада 2017 року.

 КСУ надав висновок у справі щодо скасування депутатської недоторканності

 Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

 Цим Висновком Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України в частині скасування депутатської недоторканності № 6773.

 За статтею 158 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (частина перша); Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті caмі положення Конституції України (частина друга).

 Верховна Рада України восьмого скликання протягом року Законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень частин першої та третьої статті 80 Конституції України.

 Отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Основного Закону України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що перешкод для розгляду Законопроекту, передбачених у статті 158 Конституції України, немає.

 Конституційний Суд України наголошує, що на момент надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не прийнято, тому правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.

 Тому Конституційний Суд України вважає, що законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України.

 Водночас Конституційний Суд України вважає за доцільне звернути увагу на те, що, ухвалюючи рішення щодо скасування депутатської недоторканності, необхідно враховувати стан політичної та правової системи України – її здатність у разі повної відсутності інституту депутатської недоторканності забезпечити безперешкодне та ефективне здійснення народними депутатами України своїх повноважень, функціонування парламенту як такого, а також реалізацію конституційного принципу поділу державної влади.

 ВККСУ призначила кваліфікаційне оцінювання для наступної групи суддів

 Вища кваліфікаційна комісія суддів України призначила кваліфікаційне оцінювання та визначила графік проведення іспитів 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

 Зі списком суддів, стосовно яких призначено оцінювання, та графіком оцінювання можна ознайомитись за сайті Комісії.

 Нагадаємо, мінімально допустимий бал іспиту – 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

 Тривалість складення стадій іспиту:анонімне письмове тестування – 120 хвилин; виконання практичного завдання – 300 хвилин.

 Виконання практичного завдання здійснюватиметься із використанням комп’ютерної техніки.

 Іспит проводитиметься у приміщенні Комісії за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів, 9.

 Реєстрація на іспит здійснюватиметься з 08:30 до 09:00 у визначений для судді день його проведення. Початок складення іспиту – 09:15.

 З правилами складення іспиту можна ознайомитись у підрозділі «Правила складення іспиту розділу «Оцінювання» офіційного веб-сайта Комісії.

 З основами тестових запитань можна ознайомитись у підрозділі «Тестові запитання розділу «Оцінювання» офіційного веб-сайта Комісії.

 Зі зразками практичних завдань можна ознайомитись у підрозділі «Зразки практичних завдань розділу «Оцінювання» офіційного веб-сайта Комісії.

 Зросла плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження

 1 червня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції від 8 травня 2018 року  № 1468/5 про збільшення плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

 Вартість послуги за кожне відкрите провадження для державних та приватних виконавців збільшилася з 51 до 69 гривень.

Плата за користування системою органами державної виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів авансового внеску стягувача.

 Якщо розмір плати перевищує суму авансового внеску стягувача, оплата за користування системою органами державної виконавчої служби здійснюється за рахунок авансового внеску стягувача та стягнутих з боржника за цим виконавчим провадженням коштів на витрати виконавчого провадження.

 Якщо стягувача звільнено від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оплата за користування Системою органами державної виконавчої служби здійснюється за рахунок стягнутих з боржника за цим виконавчим провадженням коштів на витрати виконавчого провадження.

 Якщо виконавче провадження перенесено до системи, оплата за користування системою здійснюється органами державної виконавчої служби за рахунок стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

 В Україні з’явиться освітній омбудсмен

 Кабінет Міністрів України затвердив положення про омбудсмена у сфері освіти.

 З 1 січня 2019 року в Україні має з’явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

 До посади освітнього омбудсмена виписано дуже чіткі вимоги. Зокрема, він не може поєднувати свою роботу з іншою діяльністю, окрім творчої та викладацької, має бути громадянином України, що проживає на території держави не менше 5 років, мати вищу освіту та відповідний досвід роботи, а також вільно володіти державною мовою.

 Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб.

Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більше 1 місяця. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду.

 Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.

 Так, омбудсмен може надати потрібні роз‘яснення та рекомендації закладам та органам місцевого самоврядування, надати консультацію заявнику і навіть представляти його інтереси в суді.