Малознайомість зі спадкодавцем не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини

До суду звернувся спадкоємець, який зазначав, що померлий склав на його ім'я заповіт, в якому заповів земельну ділянку, але позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначав, що через відсутність необхідних документів та знаходження у відрядженні в іншому місті, він не мав можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори, просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про задоволення таких вимог.

Апеляційний суд вказав про те, що позивач був орендарем земельної ділянки, яку спадкодавець йому заповів, тобто вони були малознайомими особами, а тому дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для звернення із заявою для прийняття спадщини за заповітом.

Іншого висновку дійшов ВС, який скасував судові рішення, а у позові відмовив.

Суд зазначив, що за змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ВС вказав, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Позивач посилався на те, що він перебував у відрядженні в іншому місті і не мав при собі необхідних документів для звернення до нотаріуса, а також судами встановлено, що позивач та спадкодавець є малознайомими особами, та позивач є орендарем належної померлому земельної ділянки. Позивач звернувся до нотаріальної контори через 3 роки і 9 місяців після смерті спадкодавця.

Суд касаційної інстанції не погодився із висновками судів попередніх інстанції про те, що вказані позивачем причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова від 13.06.2018 у справі № 173/1581/15-ц).