Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Суди розглядали позов особи про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач зазначав, що з вини відповідача, яка не забезпечила належний догляд за належною їй коровою, сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвело до пошкодження його автомобіля та просив відшкодувати йому завдану майнову шкоду.
Суди встановили, що належна особі корова чорно-білого кольору без ідентифікаційного номера вибігла на проїзну частину дороги, де в цей час рухався автомобіль, внаслідок чого сталось їх зіткнення. У зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. Суди керувалися нормою статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якою особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини власника корови - відповідача.
Відповідач звернулась з касаційною скаргою на зазначене рішення.
Друга судова палата Касаційного цивільного суду вирішила передати справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки на переконання суддів Другої судової палати за виниклих правовідносин відповідач не несе відповідальність за спричинену позивачу шкоду.
А колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла протилежних висновків у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 281/618/15-ц, у якій зазначено про те, що факт спричинення твариною пошкоджень автомобілю позивача через відсутність належного контролю зі сторони власника та особи, яка зобов'язана здійснювати такий контроль, а також загальні підстави деліктної відповідальності свідчать про наявність у позивача права на відшкодування шкоди, заподіяної твариною, яка належить на праві власності та утримується відповідачем.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду звернула увагу, що системний аналіз статті 1187 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що особа, яка володіє та використовує транспортний засіб, відповідає за заподіяну шкоду й за відсутності вини, єдиним виключенням із загального правила є доведеність цією особою заподіяння шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, у той час як правила статті 1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідач вказувала, що корову випасав погонич, а водій не вибрав безпечної швидкості й не врахував дорожньої обстановки у результаті чого здійснив наїзд на її корову.
Посилаючись на порушення відповідачем, як власником тварини, а саме - корови, пункту 7.7 Правил дорожнього руху, суди не звернули уваги на те, що відповідач є власником корови, яку випасав погонич, фактів залишення відповідачем корови на смузі відводу без нагляду, її випасання чи перегону через проїзну частину у забороненому місці судами не встановлено та матеріали зазначених фактів не містять.
Суди фактично виходили тільки з тієї підстави, що відповідач є власником корови, у той час як для покладення такої відповідальності на підставі статті 1166 ЦК України потрібно встановити вину та причинний зв'язок між діями або бездіяльність заподіювача шкоди та заподіяною шкодою.
ВС зазначив, що оскільки відповідач довела, що шкода майну позивача заподіяна не з її вини, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності правових підстав відповідно до положень статті 1166 ЦК України, для задоволення позовних вимог.
Тому Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 1166, 1187 ЦК України підстав для покладення на відповідача відповідальності за спричинену позивачу шкоду у зв'язку із пошкодженням його транспортного засобу (постанова від 20.06.2018 у справі № 473/2638/15-ц).