Відсутність у Законі України «Про нотаріат» вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм Закону № 1255-IV не свідчить про можливість їх невиконання

Особа звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначав, що відповідач звернувся до приватного нотаріуса за здійсненням виконавчого напису на договорі застави транспортного засобу та посилався на порушення, допущенні при вчиненні виконавчого напису, зокрема, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було перевірено права та обсяг повноважень особи, який підписав вимогу про дострокове погашення заборгованості, не перевірено факт надання відповідачем кредиту, не перевірявся факт виконання відповідачем вимог щодо реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, хоча саме з відповідною реєстрацією пов'язаний початок перебігу 30-денного строку.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди виходили з того, що позивач отримав вимогу товариства про необхідність погашення боргу, яку не виконав, а нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, що підтверджують безспірність заборгованості, тому він правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, вчинив виконавчий напис.

ВС частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував судові рішення та позов задовольнив.

ВC зауважив, що можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України «Про нотаріат», так і спеціальним - Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Закон №1255-IV).

Суд вказав, що частинами першою, третьою статті 24 Закону №1255-IV установлено порядок звернення стягнення на предмет застави.

Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Також законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону №1255-IV обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

ВС звернув увагу, що такі вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Суд дійшов висновку, що ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Неподання стягувачем на вимогу нотаріуса на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», а невчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів про витребування від обтяжувача згаданої інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів вказує на незаконність нотаріальної дії як виконаної без усіх необхідних даних.

ВС зазначив, що відсутність у Законі України «Про нотаріат» та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону № 1255-IV щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог (постанова від 26.06.2018 у справі № №761/12539/15-ц).