Верховна Рада схвалила Закон про кримінальні проступки

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Законом визначено принципи та критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів та змінено класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Законом «кримінальним проступком визначено діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі».

Внесеними змінами до статті 11 Кримінального кодексу визначення злочину трансформовано у визначення «кримінального правопорушення» (єдиного як для злочинів, так і для проступків) - «суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення».

У статті 12 Кримінального кодексу встановлено види кримінальних правопорушень (кримінальні проступки та злочини) та надано їм визначення. При цьому склади кримінальних проступків утворено за рахунок злочинів невеликої тяжкості.

Законом також: узгоджено питання строків дізнання та судового розгляду кримінальних проступків; визначено порядок застосування інституту судимості до осіб, які скоїли кримінальний проступок; визначено коло суб’єктів, що будуть проводити дізнання по кримінальним проступкам; уточнено перелік можливих негласних слідчих (розшукових) дій під час дізнання; унормовано питання джерел доказів; передбачено, що готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Законом також внесено інші зміни до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які стосуються певних особливостей, пов’язаних з запровадженням інституту кримінальних проступків.

"Закон про кримінальні проступки дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощенню процедурою, що значно розвантажить слідчих. До прийняття цього законопроекту лише слідчі здійснювали досудове розслідування за всіма заявами та повідомленнями, в яких містяться відомості про кримінальні правопорушення.  Після введення поняття «кримінального проступку» та спрощеної процедури його розслідування слідчі зможуть сконцентруватися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів", - розповів заступник Міністра внутрішніх справ Вадим Троян.

Так, кримінальний проступок є діянням (дією чи бездіяльністю), за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 тис. гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Водночас злочини поділяються залежно від строку покарання у вигляді позбавлення волі та розміру штрафу: тяжкі та особливо тяжкі.

Також законопроект вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).

До кримінальних проступків пропонується віднести такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами  без мети збуту, хуліганство тощо.

Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.

Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста  і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин - якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години - якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.

Згідно з законопроектом, прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного - протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Закон набирає чинності 1 січня 2020 року