Олександр Удовиченко: «При застосуванні дисциплінарного стягнення має братися до уваги характер вчиненого проступку та особа судді»

На цьому заступник Голови Вищої ради юстиції Олександр Удовиченко наголосив, виступаючи з доповіддю під час IIІ щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: шляхи вдосконалення кваліфікаційних та дисциплінарних інституцій у світлі конституційної реформи», що відбулася 28–29 жовтня цього року. Організатори заходу – ВККСУ і проект «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні», що фінансується Урядом Швеції і впроваджується Департаментом правосуддя та правового співробітництва Генерального Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2011–2014 роки.

Із вступним словом до учасників конференції звернулися Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Верховного Суду України Ігор Самсін; представник Генерального Секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі; віце-президент Венеціанської комісії Ханна Сухоцька; координатор Проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму системи правосуддя в Україні» Ліліт Данегян; Голова Конституційного Суду України В’ячеслав Овчаренко; члени Вищої ради юстиції Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, Голова Вищого адміністративного суду України Ігор Темкіжев, Голова Вищого господарського суду України Віктор Татьков та інші. Участь у заході взяли представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції, Державної судової адміністрації, Міністерства юстиції України, Національної школи суддів, міжнародних інституцій, представники судової влади інших країн.

Акцентуючи увагу на ефективності проведення таких заходів для розвитку і покращення якості практичної діяльності суддівських органів, Олександр Удовиченко, зокрема, зауважив, що Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів України мають спільні завдання – забезпечення формування професійного суддівського корпусу та прийняття рішень про дисциплінарну відповідальність суддів.

«Важливу роль у вдосконаленні вітчизняного законодавства та покращенні діяльності національних органів, що здійснюють дисциплінарне провадження стосовно суддів, відіграє співробітництво з європейськими інституціями, насамперед співпраця з проектами, що проводяться в нашій державі під егідою Ради Європи, – відмітив О. Удовиченко. – Сьогоднішня конференція відбувається на тлі широкого обговорення ініційованих Президентом України конституційних змін. Єдність висновків європейських та вітчизняних фахівців полягає в необхідності прийняття Україною відповідних конституційних змін». На думку заступника Голови, позитивний результат залежить і від їх визначення, і від їх подальшої імплементації в базове законодавство.

За словами О. Удовиченка, актуальним сьогодні є питання запровадження ефективних законодавчих механізмів і процедур виявлення належних ділових і моральних якостей кандидатів на посаду судді, ступеня їх готовності до здійснення правосуддя. «Якщо на теперішньому етапі реалізації новітнього національного законодавства про судоустрій і статус судді процедура добору кандидатів на посаду судді вперше в частині виявлення теоретичних знань і рівня професійної підготовки претендентів на суддівську посаду вироблена, то питання розробки і запровадження механізму оцінювання ділових, морально-психологічних якостей кандидатів, визначення певних критеріїв такого оцінювання залишається й досі відкритим».

Заступник Голови ВРЮ також звернув увагу учасників заходу на те, що питання вдосконалення інституту відповідальності суддів й надалі залишається актуальним. «Точність та чіткість правового механізму відповідальності суддів вкрай необхідні для забезпечення принципу правової визначеності та гарантування незалежності суддів». За словами О. Удовиченка, доцільними у цьому контексті є удосконалення строкових обмежень порушення дисциплінарного провадження стосовно суддів та притягнення їх до відповідальності, запровадження зупинення перебігу строків на час проведення перевірки обставин дисциплінарного проступку, перегляду апеляційною чи касаційною інстанцією судового рішення тощо.

«Важливе значення при вдосконаленні інституту відповідальності суддів має також забезпечення принципу невідворотності: встановлення факту дисциплінарного проступку судді повинно обов’язково тягти за собою передбачену законом відповідальність. Якщо суддею вчинено порушення, а відповідальність не наступила, це завдає шкоди насамперед авторитету судової влади, – підкреслив Олександр Удовиченко. – Водночас при застосуванні до судді дисциплінарного стягнення мають братися до уваги характер вчиненого проступку та особа судді. Органи, які здійснюють дисциплінарне провадження стосовно суддів, повинні мати можливість обирати і застосовувати більш доцільну санкцію до винної особи. Для цього закон має передбачати різні види санкцій, що дозволили б урахувати умови вчинку та індивідуальність особи судді».

Під час конференції власним досвідом правозастосування поділилися також іноземні експерти – представники міжнародних організацій, судової влади з інших країн. Зокрема, із доповіддю «Оцінка якості та удосконалення системи правосуддя» виступив Президент Європейської комісії з ефективності правосуддя Джон Стейсі. Питання підвищення кваліфікаційного рівня судді в рамках українсько-канадського співробітництва у сфері суддівського навчання висвітлив директор з правових питань та навчання Національного суддівського інституту Канади Дональд Чіассон. Про досвід реалізації повноважень Вищою кваліфікаційною колегією суддів Російської Федерації і зміцнення правового статусу колегії розповів голова Вищої кваліфікаційної колегії суддів Російської Федерації Микола Тімошин. Виступ експерта проекту Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні» Керстена Манке було присвячено здобуткам проекту Європейського Союзу та Ради Європи щодо покращення системи дисциплінарної відповідальності судді. Участь у конференції також взяли представники судової влади із Грузії, Литви, Польщі, Азербайджану, Молдови, Туреччини та інших країн.

За результатами III щорічної міжнародної науково-практичної конференції «Правовий статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: шляхи вдосконалення кваліфікаційних та дисциплінарних інституцій у світлі конституційної реформи», з метою підвищення гарантій незалежності суддів та судової влади України, ухвалено резолюцію, відповідно до якої задекларовано ряд стратегічних напрямів реформ, зокрема щодо чіткого розмежування на законодавчому рівні у світлі конституційної реформи функцій та повноважень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; узгодження дисциплінарної практики ВРЮ та ВККСУ і вироблення єдиних підходів до підстав дисциплінарної відповідальності суддів; закріплення на законодавчому рівні диференціації санкцій, що накладаються на суддів за результатами дисциплінарного провадження, та вироблення критеріїв їх застосування; запровадження ВККСУ принципу конфіденційності розгляду скарги чи заяви щодо неналежної поведінки суддів; налагодження тісної співпраці Національної школи суддів із суддями-практиками, створення Координаційного суддівського центру з метою удосконалення професійної підготовки суддів та ін.