ВС висловився щодо підстав для тимчасового затримання транспортного засобу працівниками поліції

Позивач просив суд визнати протиправними дії інспектора щодо тимчасового затримання належного позивачу власноруч зробленого, з окремих запчастин, без мети експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, мотоцикла та визнати протиправними дії тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління патрульної поліції, директора філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» щодо неповернення такого мотоцикла.

Позивач зазначав, що у дворі його домоволодіння співробітниками патрульної поліції був вилучений мотоцикл та переданий для зберігання на спеціальний майданчик . При цьому жодних протоколів, постанов та актів огляду місця події працівники патрульної поліції не складали, під особистий підпис йому не передавали. Мотоцикл знаходився на території домоволодіння, на час складання акту ним ніхто не керував та не експлуатував, перешкод у дорожньому руху не створював, тому враховуючи відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, підстави для тимчасового затримання транспортного засобу були відсутні.

Крім того, позивач покликався на те, що відповідачі протиправно не повернули йому транспортний засіб після спливу трьох днів з моменту такого затримання, що є порушенням частин третьої-п'ятої статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Директор філії ДП МВС «Інформ-Ресурси» повідомив позивача про те, що належний йому транспортний засіб вилучено працівниками митниці, згідно з протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд вказав на те, що обов'язковою підставою для застосування приписів статті 265-2, частини шостої статті 121, частини першої статті 126 КУпАП, з метою притягнення до відповідальності винних осіб, є наявність факту керування чи експлуатації цими особами транспортним засобом, а не перебування його у власності певної особи.

Позивач не керував та не експлуатував транспортний засіб, а навпаки, під час складення акту тимчасового затримання транспортний засіб знаходився на подвір'ї домоволодіння позивача, тому підстави для тимчасового затримання транспортного засобу, у розумінні приписів статті 265-2 КУпАП, відсутні.

Висновок про протиправність дій відповідачів щодо неповернення транспортного засобу позивачу, суд обґрунтував тим, що на час вилучення транспортного засобу позивача, так і після сплину триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу, відносно позивача не вирішувались справи про адміністративне правопорушення, тому транспортний засіб мав бути повернутий позивачеві, відповідно до частин третьої, четвертої статті 265-2 КУпАП.

Апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції, а у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що наявна постанова суду про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 484 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації, яка полягає у примусовому вилученні транспортного засобу та безоплатної передачі вказаного транспортного засобу у власність держави.

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт перебування у володінні позивача незареєстрованого у встановленому законом порядку транспортного засобу встановлено відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, у зв'язку з чим, відсутні підстави для визнання дій відповідачів протиправними щодо затримання та неповернення затриманого транспортного засобу позивачу.

Верховний Суд визнав законним рішення суду першої інстанції, а постанову апеляційного адміністративного суду скасував.

Касаційний адміністративний суд роз’яснив, що доставлення затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик дозволяється лише у випадку, якщо транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

Оскільки транспортний засіб був оглянутий та затриманий у дворі домоволодіння, яке належить позивачу, а докази того, що транспортний засіб знаходився на вулично-дорожній мережі та суттєво перешкоджав дорожньому руху в матеріалах справи відсутні, доставлення працівниками поліції тимчасово затриманого транспортного засобу на зберігання на спеціальний майданчик, відбулось у порушення частин третьої та четвертої статті 265-2 КУпАП.

Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно позивача протягом трьох днів з дати складення акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, так і після спливу цього строку, працівниками поліції не складалися.

А покликання апеляційного суду на притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил ВС визнав помилковими, оскільки судом надавалась оцінка протоколу, складеному митним органом про порушення статті 484 Митного кодексу України.

А складений митним органом протокол не надавав підстав відповідачам не повертати позивачу транспортний засіб, тимчасово затриманий працівниками поліції раніше за приписами КУпАП (постанова від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а).