Україна має реформувати систему звільнення довічно ув’язнених, – ЄСПЛ

12 березня 2019 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення у справі довічно засудженого українця Володимира Пєтухова «Petukhov v. Ukraine (No. 2)». Про це повідомила прес-служба суду.

Пєтухов, що відбуває покарання з 2004 року, поскаржився суду, що законодавство України не передбачає умовно-дострокове звільнення для довічно ув’язнених.

Суд встановив порушення статті 3 (заборона негуманного або принизливого поводження) Європейської конвенції з прав людини, оскільки Пєтухов не мав можливості переглянути винесений йому довічний вирок.

Суд зауважив, що аби довічний вирок узгоджувався зі статтею 3 Євроконвенції, для в’язнів повинні бути передбачені і можливість звільнення, і можливість перегляду вироку. Водночас єдиним варіантом пом’якшення вироку в Україні є президентська амністія.

Процедура амністії пояснюється так: довічно ув’язнені «можуть бути амністовані у виняткових випадках і за надзвичайних обставин». При цьому не роз’яснено про які саме обставини йде мова.

Тобто довічно ув’язнені не знають, що потрібно зробити для можливого звільнення.

Окрім того, не забезпечено жодній гарантій проти порушень у цій процедурі. Ні спеціальна комісія, ні Президент не пояснюють своїх рішень щодо амністії.

«Звіти влади про амністію могли б компенсувати непрозорість цього питання, але окрім ізольованого брифінгу для ЗМІ у 2016 році, таку інформацію в Україні не оприлюднили. Ситуація загострилася і через відсутність жодного судового контролю», – йдеться у повідомленні суду.

Окрім того, умови утримання під вартою в Україні унеможливили успішну реабілітацію в’язнів, а відтак влада не має підстав переглядати їхні вироки.

Зазначивши, що така проблема є систематичною, ЄСПЛ, посилаючись на статтю 46 (обов’язкова сила рішень та їх виконання), встановив, що Україна має реформувати порядок перегляду довічних вироків.

Пропонується переглянути всі такі рішення, аби пересвідчитися у їхній обґрунтованості. Також ув’язненні довічні мають знати порядок і умови пом’якшення вироку або умовно-дострокового звільнення.

ЄСПЛ встановив у справі ще одне порушення статті 3 Євроконвенції, оскільки Пєтухов з 2010 року не отримує належну медичну допомогу для лікування туберкульозу.

У результаті суд поставив, що Україна має виплатити Пєтухову 750 євро за матеріальні збитки, 10 тисяч євро – за нематеріальну шкоду через неналежну медичну допомогу, 20 євро – на поштові витрати і ще 10 тис. євро – адвокату скаржника.

ЄСПЛ також підкреслив, що суд отримав понад 60 аналогічних скарг.

Рішення суду вже коментує юридична спільна України. Зокрема юрист Харківської правозахисної групи Вадим Човган заявляє: «Тепер є твердий юридичний аргумент: в Україні немає реалістичної перспективи звільнення від цього покарання. Мізерний шанс на помилування не є такою перспективою. Як наслідок, Україна порушує право цих засуджених не бути підданим катуванням та іншому неналежному поводженню чи покаранню (стаття 3 Конвенції)».

Правозахисник зауважує, що тепер засуджені довічно почнуть масово звертатися до районних судів на підставі рішення Європейського суду. Відповідно до закону рішення Європейського суду є джерелом національного права.

«Тобто на рішення Петухова можна посилатися як на норму права і звільняти окремих засуджених довічно. Однак поки не буде змін до Кримінального кодексу, суди будуть боятися це робити. Не в останню чергу через побоювання суспільного гніву, але й через рівень юридичної культури. Вони будуть масово відмовляти у застосуванні рішення Петухова, не дивлячись на обов’язок це робити. Хоча можливі й судові рішення-винятки: вони будуть найцікавішими з юридичної (і політичної) точки зору», – додав Човган.

Окрім того, висловити свою позицію з питання має Верховний Суд, адже саме він має тепер переглянути питання звільнення Володимира Петухова. На рішення ВС орієнтуватимуться нижчі суди.

Окрім того, у Конституційному суді розглядається конституційна скарга щодо відсутності перспективи звільнення від довічного. «Після рішення Європейського суду Конституційному суду буде дуже складно відмовити у задоволенні конституційної скарги», – зазначив Човган.

Зазначимо, Пєтухова заарештували в 2001 році за звинуваченням у бандитизмі. Сам чоловік заперечував свою провину. Однак у 2004 році суд визнав його винуватим, засудивши до ув'язнення.

Пєтухов повідомив про жахливі умови утримання у СІЗО. У нього діагностували мультирезистентну форму туберкульозу.

Після безрезультатних звернень до українських судів, він звернувся зі скаргою до суду у Страсбурзі.