"Треба якнайшвидше шукати вихід з кризи, що виникла через дефіцит суддів на місцях"

"Закон і Бізнес" - загальноукраїнський тижневик опублікував інтерв'ю із заступником Голови Ради суддів України Вадимом Бутенком. Під час розмови з кореспондентом газети, Вадим Бутенко звернув увагу на проблемні питання, які існують у судовій владі, а це - кадровий голод, у судах катастрофічно не вистачає суддів, затягування процедур кваліфікаційного оцінювання, налагодження процесу переведення діючих суддів у суди, необхідність посилення ролі органів суддівського самоврядування та Ради суддів України, зокрема, та інші.

- Вадиме Олексійовичу, напевно, найболючішою для судової системи сьогодні є проблема кадрового голоду. Що є причиною такої ситуації і хто винен в її виникненні?

- Мабуть, на цій стадії уже неправильно шукати винних у ситуації, що склалася, насамперед потрібно вирішувати проблему, провівши кваліфоцінювання та заплановані конкурси. Рада суддів неодноразово наголошувала, що кадровий голод з’явився не сьогодні, він спостерігається протягом 4-х років. У нас були і, мабуть, досі є суди без жодного судді: у деяких регіонах ця проблема зникає, в інших — з’являється. Є суди, де має бути 10 суддів, а працюють 3, і можна уявити, яке у них навантаження.

Про забезпечення доступу до правосуддя мова взагалі не йде.

- Все-таки, якщо повернутись у минуле, чи потрібно було створювати таку ситуацію, що спричинила різке скорочення чисельності суддів?

- Проблема не у скороченні, а в тому, що кваліфікаційне оцінювання не відбувається у заплановані строки. І тут потрібно шукати причини, чому так сталося.

- Яку роль у цьому може відігравати РСУ?

- Я наполягав і наполягатиму, аби ми пропонували Вищій кваліфікаційній комісії суддів установити чіткі строки завершення оцінювання. Прохання завершити процес «найближчим часом» не діє. Проте законодавець не наділив нас можливістю активно впливати на ці події.

- А чи просили ви його надати такі важелі впливу, щоб ви не просто рекомендували, а мали право вимагати?

- Були такі думки у делегатів з’їзду суддів. Ми вважаємо, що РСУ слід долучати і до інших процесів, наприклад процесу формування бюджету для судової системи. Те, що нашої думки не запитують, вважаю неправильним. Також за ситуації, коли штати незаповнені, а в системі наявний колапс, ми повинні мати більше важелів впливу, щоб допомогти подолати все це.

- Ще одним таким важелем є з’їзд суддів. На останньому це питання активно обговорювалось, утім, ні ваші рекомендації, ні позиція суддів на ВККС не подіяли. Можливо, варто вжити більш категоричних заходів, наприклад перезавантажити її?

- Нам потрібен результат, і не важливо, який склад комісії його забезпечить — наявний чи, може, майбутній. Я знаю, що й перед минулим з’їздом лунали думки про те, щоб заслухати звіт членів ВККС, надходили пропозиції від делегатів. Думаю, вони будуть надходити і надалі. Подивимося, яка ситуація з оцінюванням та конкурсами складеться у жовтні. У нас затверджений орієнтовний порядок питань на з’їзд, проте ми можемо його доповнити на засіданні ради.

"Не думаю, що десь у світі ще є така практика, щоб суддя складав тести кожних півроку-рік"

- Недавно вже колишній член ВККС Андрій Козлов сказав, що деякі судді сприймають кваліфікаційне оцінювання як процес заради процесу. Ця система себе виправдовує?

- Можливо, деякі наші колеги так це і сприймають, але я з такими не знайомий. Я сам пройшов цей шлях, склав тести, виконав практичні завдання і не вважав це проходженням задля проходження. Ми готувалися до всіх етапів у групах. Упевнений, що кожен суддя приділяє цьому велику увагу, тому що це дуже відповідальний процес. Те, що воно розтягнулось навіть не на місяці, а на роки і суддя перебуває у «підвішеному стані», звичайно, потребує багато сил та енергії. Тому таку думку А.Козлова я не поділяю.

-  До того ж суддя не знає, коли буде наступний етап...

- Я це й маю на увазі. Ти, по-перше, перебуваєш у стані невизначеності, а по-друге, — в стані постійної "підготовки".

- Скільки у вас забрало часу проходження всіх етапів?

 - Десь рік тому я склав тести та виконав практичне завдання, співбесіда з психологом відбулася приблизно півроку тому. До речі, щойно дізнався, що на 17 липня у мене призначена співбесіда з колегією ВККС.

- Тобто на все пішло десь півтора року?

-  Приблизно так. До того ж вже більш як два роки я не маю повноважень судді для розгляду справ.

-  А скільки суддів залишилось у вашому суді?

- Тривалий час із 12 за штатом працювало 4, зараз — 5 суддів, це в наш час ще непогано. Існують суди, де ситуація була гіршою.

Коли я тільки почав працювати на посаді судді, навіть відпустка судді спричиняла незручності у роботі суду, чим дуже обурювалися громадяни, тому ми чітко дотримувались графіка відпусток.

Зараз у нашому суді й досі не всі судді, які залишилися, пройшли оцінювання. Навантаження на працюючих колег надмірне.

Також несправедливою є ситуація, коли суддя, який не працює, отримує більшу або таку ж винагороду, як суддя, котрий щодня розглядає справи. Проте той суддя також не винен, що перебуває у такому стані.