На засіданні Комітету з питань верховенства права та правосуддя зазначалося, що законопроект (реєстр. №3084) спрямований на вдосконалення нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини суб'єктів господарювання та захист їх від необґрунтованого створення перешкод у господарській діяльності контролюючими органами шляхом надання таким суб'єктам необхідного для ефективного захисту їх прав обсягу повноважень.
Зокрема, пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ): доповнити статтю 47, якою визначено вичерпний перелік учасників адміністративного процесу, новим суб'єктом - особою, прав, свобод, інтересів чи обов'язків якої стосується заявлений позов; передбачити обов'язок суб'єкта владних повноважень, яким прийнято рішення щодо застосування заходів реагування, щодо направлення копії позову та доданих до нього документів особі, якої стосується такий позов; при цьому подання позову буде можливе лише при наявності доказів відправлення зазначених документів; змінити строк подання позову - наступного дня з моменту отримання доказів одержання позову та доданих до нього документів особою, якого стосується такий позов; конкретизувати норму частини дев'ятої статті 183-6 щодо права надсилання копії постанови учасникам процесу, зазначивши, що надсилання має супроводжуватись отриманням доказу одержання постанови особою, якій він надсилається; конкретизувати коло суб'єктів, яким надано право апеляційного оскарження рішення суду щодо застосування або незастосування заходів реагування, зазначивши, що такими правами наділені усі учасники процесу; конкретизувати строк для апеляційного оскарження рішення суду - з моменту отримання учасником процесу такого рішення, а не з моменту проголошення.
Крім того, передбачається внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими пропонується усунути банкетну норму, яка передбачає необхідність підтвердження заходів реагування лише у передбачених законом випадках, зазначивши, що застосування таких заходів у всіх випадках потребує підтвердження у суді.
Під час обговорення члени Комітету зазначали, що Міністерство юстиції, Верховний Суд, Вищий адміністративний суд, висловивши свої зауваження, вважають, що проект закону містить юридично необґрунтовані пропозиції і потребує доопрацювання.
Зокрема, у висновках вказується на те, що частиною 5 статті 183-6 КАСУ процесуальний статус суб'єктів господарювання щодо яких судом приймається рішення про підтвердження обґрунтованості вжиття відносно них заходів реагування визначено як "особи, прав, свобод, інтересів чи обов'язків яких стосується позов". Водночас, відповідно до статей 27, 50, 53 КАСУ, якими визначено осіб, які беруть участь у справі, зазначеної категорії осіб немає. Тому, при розгляді справ за правилами статті 183-6 КАСУ до суб'єктів господарювання не можуть бути застосовані положення статей 49, 51, 54 КАСУ.
Також на засіданні Комітету наголошувалося на тому, що пропозиція законопроекту про внесення змін до частини 1 статті 183-6 КАСУ та Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо підтвердження в суді обґрунтованості заходів реагування, які можуть бути вжиті органами державного нагляду у сфері господарської діяльності, суперечить основним засадам функціонування органів державної влади.