КАС висловився щодо застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у виді зупинення діяльності

Приватний виконавець звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці та визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці.

Позивач зазначав, що не допускав порушень при виконанні рішення, а дисциплінарне стягнення застосоване до нього безпідставно.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від в частині застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні комісії відсутнє обґрунтування застосування саме такого виду стягнення та не аргументовано неможливість застосування до позивача двох попередніх стягнень, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, наявності тієї обставини, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Оскільки рішення Міністерством юстиції України на час розгляду справи судом не приймалось, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення решти вимог позову.

Суд апеляційної інстанції змінив рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки Міністерства юстиції України щодо наявності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення не відповідають законодавству, у зв`язку з чим застосування до нього спірного дисциплінарного стягнення є протиправним, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Касаційний адміністративний суд погодився з висновками судів щодо протиправності оскарженого рішення.
КАС ВС погодився з висновком апеляційного суду щодо відсутності у діях приватного виконавця порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження». А також щодо того, що під час проведення позапланової перевірки позивача Міністерство юстиції України вийшло за межі своїх повноважень.

Окрім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що для прийняття рішення про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приватних виконавців має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення приватним виконавцем законодавства, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про зупинення діяльності приватного виконавця.

Водночас, суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що спірне рішення Дисциплінарної комісії у формі протоколу прийняте на підставі подання директора Департаменту державної виконавчої служби про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Суд зазначив, що вказане подання за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення відповідно до цієї пропозиції.

Проте зі змісту спірного рішення комісії судом першої інстанції встановлено, що остання, застосувавши до позивача дисциплінарне стягнення у виді зупинення діяльності приватного виконавця на три місяці, не зазначила будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів позивача та прийняття саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання, не зазначила доводів щодо неможливості застосування до позивача двох інших видів стягнень, що є менш суворими, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, наявності тієї обставини, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався, що свідчить про порушення принципу пропорційності, всупереч принципу обґрунтованості рішення комісія не навела мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк.

Верховний Суд наголосив, що застосування стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності. Тому, визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк зупинення діяльності, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному рішенні про застосування заходу стягнення. Не зазначення цього свідчить про те, що рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства.
Суд касаційної інстанції також зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Отже, лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Суд вказав, що про дотримання членами комісії означеної процедури свідчитиме належна мотивація прийнятого рішення: встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення висвітлених у скарзі питань; посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення; оцінка доводів та аргументів особи, що до якої застосовуються дисциплінарне стягнення; норми права, що застосовані, і ті, що не застосовані, з викладенням мотивів їх незастосування (постанова від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).