Ширяївський районний суд Одеської області

16 березня 2020, 11:20

КСУ визнав неконституційними низку норм судової реформи від президента

Конституційний Суд України 11 березня 2020 року ухвалив рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.

Також перевірялися норми закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX і Закону «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.

Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

частину першу статті 37 – до складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше ста,

частину першу статті 94 – до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять дванадцять членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу строком на чотири роки,

пункт 3 частини третьої статті 135 – базовий розмір посадового окладу судді становить судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

норми розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»:

пункт 4 – Кількість посад у кожному з касаційних судів у складі Верховного Суду визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, які обов’язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням інших визначених законом вимог,

пункт 5 – Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом двох місяців з дня формування її нового складу проводить відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа суддів відповідних касаційних судів Верховного Суду за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності.

Порядок проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням із Вищою радою правосуддя,

пункт 6 – судді касаційних судів у складі Верховного Суду продовжують здійснювати правосуддя у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до моменту прийняття відповідного рішення Вищою радою правосуддя.

Останнім днем роботи судді касаційного суду у складі Верховного Суду, який не пройшов процедуру відбору, передбачену пунктом 5 цього розділу, є дата, зазначена у рішенні Вищої ради правосуддя.

пункт 7 – судді Верховного Суду, які не пройшли процедуру відбору, передбачену пунктом 5 цього розділу, можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами відбору,

пункт 9 – протягом шести років з дня набрання чинності цим Законом Комісія з питань доброчесності та етики уповноважена притягувати суддю Верховного Суду до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна. При цьому Комісія керується правилами статей 48, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» і користується повноваженнями Дисциплінарної палати.

Якщо щодо фактів, які перевіряє Комісія з питань доброчесності та етики, здійснюється дисциплінарне провадження Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, то вона припиняє дисциплінарне провадження та передає зібрані до цього часу матеріали Комісії з питань доброчесності та етики.

Встановивши зазначені факти, Комісія з питань доброчесності та етики вносить до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді з посади. З дня внесення подання про звільнення такий суддя відсторонюється від посади до прийняття рішення.

пункт 10 – Комісія з питань доброчесності та етики протягом 30 днів з дня її утворення перевіряє членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), призначених (обраних) на посаду до набрання чинності цим Законом, на відповідність критеріям доброчесності, етичних стандартів судді як складової професійної етики члена Вищої ради правосуддя, за результатом чого може ухвалити рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя.

Закону України «Про Вищу раду правосуддя»:

частину третю статті 24 – рішення про звільнення з посади члена Вищої ради правосуддя з підстав приймається за поданням Комісії з доброчесності та етики на спільному засіданні Вищої ради правосуддя і Комісії з питань доброчесності та етики протягом п’яти днів після надходження подання,

статтю 28-1 – Комісія з питань доброчесності та етики,

частину восьму статті 31 – матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту,

частину першу статті 42 – дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга),

частину третю статті 47 – у разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону,

частину четверту статті 48 – суддя та скаржник мають бути повідомлені про засідання Дисциплінарної палати не пізніше ніж за три дні до дня його проведення в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя, та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки конституційності частин другої, четвертої статті 24 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Також КСУ встановив у рішенні порядок його виконання та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення.

Завершився термін формування конкурсної комісії з відбору членів ВККСУ

10 березня 2020 року завершився термін формування конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вища рада правосуддя, яка має затвердити склад цієї комісії, вже двічі відкладала дату її створення. ВККСУ досі не сформована.

У ВРП нагадують, що 7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Із того моменту повноваження всього складу ВККСУ відповідно до вимог зазначеного Закону були припинені, як і існування цього важливого органу суддівського врядування в цілому.

«Між тим, без діючої ВККСУ, яка відповідає за добір кандидатів на суддівські посади та кваліфікаційне оцінювання суддів, неможливо заповнити вакансії в судах, кількість яких вже сягає близько двох тисяч. Через брак суддів справи у судах чекають на вирішення роками. Це фактично позбавляє громадян України доступу до правосуддя», – зазначають у Вищій раді правосуддя.

Нагадаємо, згідно з новим Законом до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять 12 членів, яких за результатами конкурсу призначає Вища рада правосуддя. Для цього ВРП має затвердити положення про проведення конкурсу та персональний склад конкурсної комісії.

10 грудня 2019 року ВРП затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і оголосила про початок конкурсу до складу ВККСУ, який призначила на 26 грудня 2019 року. У конкурсі виявили бажання взяти участь 189 кандидатів. Однак у відведений Законом 90-денний термін конкурс з відбору членів ВККСУ не відбувся, тому ВРП була змушена продовжити його до 5 лютого, а потім – до 10 березня.

Оцінювати кандидатів до нової ВККСУ має конкурсна комісія, яка згідно із Законом № 193-IX складається із шести членів: трьох представників Ради суддів України і трьох міжнародних експертів.

Квота іноземних представників у конкурсній комісії відповідно до Закону має складатися із числа експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, до складу Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Тобто йдеться про ті самі організації, що делегували своїх представників до ГРМЕ, яка у 2018 році брала участь у доборі членів Вищого антикорупційного суду України.

Тоді іноземних експертів запропонували п’ять міжнародних організацій – Рада Європи, Європейський Союз, Європейське бюро боротьби з шахрайством (OLAF), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).

ВРП звернулася до них із пропозицією делегувати міжнародних експертів до складу конкурсної комісії відразу після оголошення конкурсу з добору членів ВККСУ – 12 грудня 2019 року. Однак відповідей не отримала.

Не захотіла брати участь у створенні конкурсної комісії й жодна із дванадцяти міжнародних організацій, з якими Україна працює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів. До цих організацій згідно з переліком, наданим ВРП Міністерством закордонних справ України, Вища рада правосуддя також зверталася з відповідним проханням.

Таким чином, незважаючи на всі зусилля ВРП, конкурсна комісія з добору кандидатів до складу ВККСУ не була сформована.

Варто зауважити, Закон № 193-IX не передбачає випадків, коли міжнародні організації не подають пропозицій щодо представників у конкурсній комісії, відповідно і не визначає дії ВРП у такому разі. Тобто проведенню конкурсу перешкоджає відсутність чітко прописаних законодавчих процедур.

Про те, що закон недосконалий і це може унеможливити його виконання, національні і міжнародні експерти заявляли ще до ухвалення документа (законопроєкту № 1008). Зокрема, координатор сектору верховенства права та боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредас Лімантас розкритикував передбачений законодавчим актом механізм залучення міжнародних експертів, вказавши на стислі часові межі для їхнього відбору та недостатньо визначені умови роботи.

Серйозні зауваження до законопроекту висловлювала і Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич. Комітет Міністрів Ради Європи вказав, що зміни, внесені до законодавства, були прийняті без достатніх консультацій із відповідними судовими органами і організаціями та без ретельного аналізу їхніх наслідків, зокрема для незалежності та ефективності судової влади.

До того ж, негативним був і висновок Венеційської комісії щодо цього Закону.

«Отже, єдиним шляхом врегулювання ситуації є внесення змін до Закону № 193-IX, які б враховували критичні зауваження вітчизняних та міжнародних експертів та врегульовували питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККСУ», – підсумували у ВРП.

Як коронавірус впливає на правосуддя в Україні

Пандемія коронавірусу COVID-19 зачепила і українське правосуддя – Рада суддів України звернулася до громадян з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов’язкової присутності учасників сторін.

Також українців просять не відвідувати суди, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Проте проведення XVIII чергового з’їзду суддів України, що призначений на 6-7 квітня 2020 року, наразі не відкладається.

Водночас перенесла заходи Національна асоціація адвокатів України. Пізніше відбудуться, зокрема, Національний форум з питань банкрутства, круглий стіл «Комітет з питань захисту прав осіб з інвалідністю НААУ: форми взаємодії з інститутами громадянського суспільства», круглий стіл «Актуальні питання дотримання прав національних меншин», тренінг по Soft skills через трансформаційну бізнес гру «Політперегони» і круглий стіл «Актуальні питання забезпечення доставки осіб, які тримаються під вартою, в судове засідання».

Окрім того, через COVID-19 система безоплатної правової допомоги обмежує проведення правопросвітницьких заходів.

Натомість буде посилена інформаційно-просвітницька робота, зокрема інформування громадян про їхні права та механізм їх захисту через офіційний сайт та сторінки системи БПД у соціальних мережах, ЗМІ, інформаційні ресурси партнерських організацій.

Обмежено також роботу дистанційних і мобільних пунктів доступу до правової допомоги. Їх робота буде організована насамперед з використанням опосередкованих форм спілкування (онлайн консультування, відеозв’язок, телефонний зв’язок тощо).

Додатково планується розробити комплекс заходів на випадок погіршення епідемічної ситуації.

Нагадаємо, через спалах коронавірусу в Україні до 3 квітня вводиться карантин і заборона на проведення масових заходів.

Встановлено порядок надання пільги на сплату адвокатських внесків

Рада адвокатів України визначила категорії адвокатів, які звільняються від сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Так, під звільнення, зменшення або відтермінування сплати щорічного внеску підпадають наступні категорії адвокатів:

особи з інвалідністю 1 та 2 групи;

особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, учасники бойових дій, ветерани війни;

особи, які приймали участь у бойових діях на територіях інших країн – учасників бойових дій, інвалідів війни та учасників війни;

особи, які захищають та/або захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть та/або брали безпосередню участь в АТО/ООС , забезпеченні її проведення та отримали статус учасника бойових відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І та ІІ категорій;

особи, які були вимушені покинути місце свого постійного проживання, у зв’язку з проведенням АТО/ООС;

особи, мобілізовані для проходження військової служби, у разі, якщо такий внесок раніше не був ними сплачений.

Рішення про звільнення, зменшення або відтермінування сплати щорічного внеску приймається за наявності відповідних документів.

ВРП анонсувала, коли розпочне розгляд рекомендацій кандидатів у судді

Вища рада правосуддя має намір вже незабаром розпочати розгляд рекомендацій кандидатів у судді з відборів 2012, 2013, 2017 років, повідомив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко.

«Підготовча робота до цієї процедури вже практично завершена. Думаю, що початку розгляду рекомендацій кандидатів у судді можна очікувати в кінці березня», – розповів Овсієнко.

За словами Голови ВРП, у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2020 року, текст якого днями з’явився в реєстрі судових рішень, надані відповіді, які було необхідно отримати ВРП, зокрема щодо відсутності дискримінації діючих суддів при проведенні окремого конкурсу для кандидатів у судді.

«Сама процедура розгляду 467 рекомендацій кандидатів на посади суддів займе певний час. Ми маємо намір їх розглядати швидко. Розгляд рекомендацій кандидатів у судді – це один із пріоритетів у роботі Вищої ради правосуддя на найближчий час», – сказав Андрій Овсієнко.

Голова ВРП зазначив, що Рада візьме до уваги всі рекомендації кандидатів у судді, отримані ними як на вакантні посади суддів місцевих судів, так і на вакантні посади суддів спеціалізованих судів, після завершення судових процедур і розгляду позовів з приводу відповідних конкурсів.

«Жодна рекомендація не залишиться без уваги, як і особиста позиція кандидата», – наголосив Андрій Овсієнко.

Також Вища рада правосуддя має намір враховувати думку кандидатів щодо обраної ними спеціалізації.