Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Оприлюднено урядову постанову про пом’якшення карантину
На Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади опубліковано постанову Кабінету міністрів України № 343 від 4 травня 2020 року про послаблення карантинних обмежень, яка набуває чинності 11 травня.
Буде дозволена робота перукарень, літніх майданчиків закладів громадського харчування, відвідування парків.
Також дозволять торгівлю непродовольчими товарами у ТРЦ, діяльність музеїв, стоматології, закладів побутового обслуговування, діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів, психологів, роботу ЗМІ, тренування спортсменів національних збірних команд, здійснення кіно- та відеозйомок, репетицій в театрах, цирках, концертних організаціях, художніх (мистецьких) колективах – до 50 осіб і без глядачів.
Усі заклади мають дотримуватися низки умов: соціальне дистанціювання, масковий режим, регулярна дезінфекція, дотримання протиепідемічних заходів.
Водночас досі, серед іншого, заборонено користування громадським транспортом без спецдозволів, робота приміського, міжміського, внутрішньобласного, міжобласного транспорту, регулярне залізничне та авіасполучення, проведення масових заходів і перебування на вулиці без документів.
Уряд підтримав законопроєкт про антикорупційні механізми для суддів
Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», яким передбачається внесення змін до вимог щодо проведення спеціальної перевірки та встановлення необхідності повідомлення про працюючих близьких осіб керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, а також уніфікація термінології, що використовується у законі.
За словами Міністра юстиції Дениса Малюськи, ці зміни дозволять визначити єдиний порядок застосування антикорупційних механізмів та приведуть положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідність до положень Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, положення законопроєкту передбачають, що стосовно кандидатів на посаду судді та кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за їх письмовою згодою проводитиметься спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції». Також кандидати на посаду судді та кандидати у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до призначення на посаду зобов’язані будуть повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у такому органі близьких осіб.
Крім того, розроблений Мін’юстом проєкт закону посилює вимоги до присяжних: до списків присяжних не будуть включатися громадяни, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
«Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» були доповнені підстави припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Такі повноваження припиняються, зокрема, у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього або рішенням суду, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування», – зазначив Міністр юстиції.
У зв’язку з цим уточнено обставини, з настанням яких дисциплінарні проступки визнаються істотними та несумісними зі статусом судді. Отже, істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний факт набрання законної сили рішення суду, яким суддю притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Рада схвалила закон про страхування для медиків, які отримали інвалідність під час коронавірусу
7 травня 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей».
Проєкт Закону зареєстровано за № 3376-1.
Законом встановлено, що держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусом, за умови, що таке захворювання пов'язане з виконанням професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження.
Виплати встановлюються залежно від групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності працівника, але не менше, ніж 300-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У разі смерті працівника виплата встановлюється у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму.
Розмір та порядок здійснення страхових виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідні зміни внесено до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Законом також встановлено, що «у разі залучення до боротьби з коронавірусною хворобою COVID - 19 державними і комунальними закладами охорони здоров’я студентів-медиків старших курсів (5і 6 курс) та інтернів, допущених до роботи відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю на таких студентів-медиків та інтернів поширюється в повному обсязі дія частин другої - шостої цієї статті».
Дія цього Закону поширюється на всі випадки інфікування або смерті внаслідок інфікування коронавірусом медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, державних наукових установ, які виконували професійні обов’язки в умовах підвищеного ризику зараження коронавірусною хворобою.
Президент підписав закон про геокадастр
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» № 554-ІХ, який парламент ухвалив 13 квітня 2020 року.
Закон встановлює правові основи для створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних – геокадастру. Документ дасть змогу сформувати сучасну систему доступу громадян до всіх видів географічної інформації.
«Впровадження земельного ринку вимагає прозорості. В Україні один з найсучасніших геокадастрів. І так і має бути в країни, яка називає себе житницею Європи. Прозорість і відкритість – це шлях до подолання корупції та захисту селян і фермерів від рейдерства та махінацій», – наголосив Володимир Зеленський.
Крім того, закон, що його підписав Глава держави, відкриває для українців доступ у мережі Інтернет до геопросторових даних та метаданих, які створюються в публічному секторі та підприємствами-монополістами.
Цей закон також вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою запровадження відповідальності за порушення законодавства про національну інфраструктуру геопросторових даних.
Закон опубліковано у «Голосі України» 7 травня 2020 року і набирає чинності через один місяць з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2021 року.
До КСУ надійшло подання щодо тлумачення окремих положень Конституції
5 травня 2020 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень абзацу четвертого преамбули Конституції України у їх системному зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України.
Мова йде про такі норми Основного Закону України:
частина друга статті 3: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави»;
частина 4 статті 13: «Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом»;
частина 5 статті 17: «Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей».
_03_03.png)
