Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

УЧАСТЬ НАРОДУ В ЗДІЙСНЕННІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

16 вересня 2017, 11:39

Захист прав та законних інтересів особи у правовій державі неможливий без чіткої організації і ефективного функціонування судової влади. Суттєві зміни, які відбулися в різних сферах діяльності нашого суспільства протягом років незалежності, обумовили необхідність проведення судової реформи, одним із важливих напрямків якої було впровадження в Україні суду присяжних. До найважливіших передумов формування демократичної правової держави в Україні належить відповідний рівень законодавчого забезпечення процесу залучення представників народу до здійснення кримінального судочинства.

Існування в Україні суду присяжних як форми участі народу в кримінальному судочинстві засновується на положеннях, вперше визначених у 1996 році в Конституції України.

Однак перелічені норми протягом значного періоду часу носили лише декларативний характер, не будучи закріплені у законодавчих актах та практичній діяльності. Ситуація змінилася з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року, котрий вступив у дію 20 листопада 2012 року. Одночасно з цим було внесено цілий ряд істотних змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, котрі урегулювали питання статусу, повноважень та відповідальності присяжних.

Статус присяжних

Отже, хто такі присяжні? Які права та обов’язки їм надано законом?

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду спільно із суддею (суддями), забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя та користуючись під час розгляду і вирішення справ повноваженнями судді й виконуючи відповідні обов'язки.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не підлягають включенню до списків народних засідателів та списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя, присяжного;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;

5) особи, на яких протягом останнього року накладалася адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;

7) особи, які не володіють державною мовою.

До юрисдикції суду присяжних статтею 31 КПК України віднесено лише найбільш тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, - приміром, терористичний акт, посягання на життя державного чи громадського діяча, убивство з кваліфікуючими ознаками (убивство двох чи більше осіб, убивство з особливою жорстокістю, убивство, вчинене на замовлення тощо). Проте і в таких випадках розгляд справи судом присяжних може бути ініційовано лише за клопотанням обвинуваченого: за загальним правилом, кримінальне провадження у справах цієї категорії здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Відповідно до статті 386 КПК України, присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов’язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Так само, як і суддя, присяжний зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики та виявляти повагу до учасників процесу.

При порушенні цих обов’язків присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.

Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст.68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним за час виконання ними обов'язків у суді  виплачується винагорода, розраховіана виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України . Їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом для професійних суддів, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.

Для захисту прав і законних інтересів присяжних можуть застосовуватися такі заходи: а) їх особиста охорона, охорона їх житла та майна; б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; в) встановлення телефону за місцем їх проживання; г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; ґ) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; д) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту; е) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).

Недоторканність присяжного під час їх участі у розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Присяжний не можуть бути без згоди Верховної Ради України затримані чи заарештовані до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони визнані обвинуваченими по справі, в розгляді якої приймали участь у складі суду. Ця кримінальна справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом.

Присяжний не зобов’язаний давати будь-­які пояснення щодо суті розглянутих справ і нікому не підзвітний у даних питаннях.

За прояв неповаги до присяжного, а також за перешкоджання посадовою особою під будь-­яким приводом явці до суду присяжного настає адміністративна відповідальність (ст. 185-3 та 185-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Кримінальну відповідальність тягне втручання у будь­ якій формі в діяльність присяжного з метою перешкодити виконанню ними обов’язків або домогтися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК), а також погроза або насильство щодо народного засідателя чи присяжного, умисне знищення або пошкодження їх майна, посягання на життя у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із справлянням правосуддя (ст. ст. 377, 378, 379 КК).

Діяльність присяжних

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону «Про судоустрій і статус суддів» і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних затверджується один раз на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку,  за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Насамперед, для розгляду кримінального провадження судом присяжних необхідне клопотання обвинуваченого. Так, відповідно до статті 384 КПК України, прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом. Роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду. Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважається неповагою до суду.

Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов’язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов’язків, припис про явку, а також обов’язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Особа, яка відповідно до цього Закону не може бути включена до списку присяжних, але включена до нього, увільняється від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Так, від виконання обов'язків присяжного головою відповідного суду увільняються:

1) особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;

2) керівники та заступники керівників органів місцевого самоврядування;

3) особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

За наявності вказаних вище обставин особа увільняється від виконання обов'язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного у конкретній справі, у тому числі внаслідок відводу (самовідводу), здійснюється у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно ст.75 КПК України, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні та може бути відведений:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї (а до таких належать - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі) слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Чинне процесуальне законодавство передбачає і можливість усунення присяжного: Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

1) у разі невиконання присяжним обов’язків, передбачених частиною другою статті 386 КПК України;

2) за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість , необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Підсумовуючи сказане, наголосимо на тому, що бути присяжним – це нелегка праця і висока відповідальність, оскільки виконання обов’язків присяжного пов’язане з вирішенням людської долі, нерідко на довгі роки.